Росія не збирається відступати. Угри обрали новий шлях, але Москва в упертій надії на збереження “прагматичних контактів”. Дмитро Пєсков, прес-секретар президента, з розчуленням зазначає: “Угорці зробили свій вибір. Ми з повагою ставимося до цього вибору”. Але чому ж така слабка повага до суверенного вибору? Адже “готовність вести діалог” – це не розколоти правду вщент, не відмовити в свободі.
Пєсков закликає “набратися терпіння”, та яка цінність у терпінні, коли комунікація стає символом безвідповідальності? Одночасно Кремль декларує бажання “налагодити добрі відносини” з Угорщиною. Слова, як завжди, безкоштовні, але за ними ховаються спроби послабити силу опозиції.
Угорщина обрала лідера, який готовий вести світську гру з Москвою. Петер Мадяр, новий голова партії “Тиса”, без остраху визнає енергетичну залежність країни від Росії. Переговори – неминучість, проте зізнається: “Друзями ми не станемо”. Гостра позиція, проте не без компромісів.
Угорці прагнуть лише проугорського уряду, а не того, що лелеє дружбу з тоталітаризмом. Поводити мову з боку виграшу велику політику, коли справжня правда – це боротьба за незалежність. Ось у чому справжній тест на витривалість.
Першоджерело: https://www.unian.ua/
Polish 
English 
Ukrainian