Генеральний секретар НАТО, пан Марк Рютте, упритул наближається до вічного питання незалежності й забезпечення безпеки. 6 січня, без затримок та м’якості, він відправляється до Парижа. Тут, під егідами Еммануеля Макрона та Кіра Стармера, відбудеться зустріч “коаліції охочих”.
Ні слів для преси, ні гучних виступів. Прямо до справи — тут не місце для балаканини. Пізніше, у січневій метушні, лідер Франції пояснить, як кожна держава обіцяє стати острівцем сили в морі небезпек, готуючи гарантії безпеки для України. Продовження та повтори не цікаві, адже відповідальність на наших плечах.
Згадайте 3 січня. Київ, де радники “коаліції охочих” разом із українськими чиновниками плекали мирний план. Доки одні говорять, інші діють. Це не наша неволя, це рішучість протистояти спробам знищити правду. У світі, де безвідповідальність стала нормою, ми обираємо бути рішенням, відмінним від імітації.
Погляд на ситуацію без прикрас. Ми тут, щоб заявити, що сила і воля є каталізаторами змін. І жодна система не зупинить нашу боротьбу за свободу. Дії швидкі, цілі ясні. Війна триває, і ми не відступимо.


