На Львівщині газовий тиск впав так, що плити ледь запалюються, а котли – мовчать. Вся країна відчуває наслідки ймовірного удару ракетою Орєшнік. Чи то лакмусова папірець реальності, чи просто ще один крик у безодні байдужості системи? Керівник Львівської ОВА, Максим Козицький, намагається розвести все це із глибокими аналізами. Лабораторні дослідження підтвердили: радіаційний фон у нормі, шкідливі речовини – в межах, але хто звертає на це увагу, коли звучать вибухи поряд?
Депутат міськради Ігор Зінкевич говорить про 16 хвилин між тривогою і вибухом — свідчення того, що мир може зникнути за мить. Львів прокидається не від натхнення, а від глухих розривів і чергової атаки на його душу. Вибухи, які чули увесь місто, – це не просто звуки, це виклик. Вони говорять про те, що не дотримуються правил, бо система їх забула.
І так, не дивлячись на чергові звіти, коли вибухи стихають, система знову заходить з газом і теплою водою, але чи можемо ми вірити в цю безвідповідальність? Життя триває, але як довго ми будемо у цій грі без правил? Згодом інформаційні канали повідомляють, що Орєшнік не мав бойової частини. Порожні боєголовки у небі – це не просто недобре зазирнення у безодню, це погіршення нашої реальності.
Ми чекаємо не на заспокоєння, а на справжню реакцію. На правду без масок, на дії без компромісів. Йдемо далі, бо ми – у серці боротьби проти системи, і ми не здаємося!
Źródło oryginalne: https://ua.korrespondent.net/
Polish 
Ukrainian 
English