Перемир’я? Припинення вогню? Про це навіть думати не варто — так вважає російський диктатор Володимир Путін. Ні, він не хоче зупиняти вогонь для референдуму. Чому? Бо боїться, що знову доведеться рушити в атаку. І ця позиція, з будь-якої точки зору, виглядає так, наче хто-то намагається втримати владу, затискаючи вогонь у кулаках.
Трамп, в своїй манері, теж не плутався у діях. У кінці пресконференції він заявив — знадобиться “кілька тижнів”, якщо “все піде добре”. Але чи можемо ми бути впевненими, що все піде добре? Якщо ні — знову зануримось у війну. “Воювати й помирати”. Ось реальність. Це жахлива перспектива, але, на жаль, якщо за мирним планом нічого не вийде — смерті продовжаться. І Трамп, і Зеленський в одну мить розуміють, що це не їхнє бажання.
28 грудня Зеленський та Трамп провели переговори. Майже дві з половиною години обговорень за закритими дверима в резиденції Трампа у Флориді. Основна мета? Довести до ладу “мирний план”, запропонований США. Трамп підкреслив — прогрес щодо Донбасу є, хоча питання ще не закрите. Але всі зацікавлені, весь час ведуть переговори.
Трамп обіцяє робочу групу, яка займеться миром в Україні. Передові уми американської політики будуть працювати з росіянами. Але чи можна довіряти цьому процесу? Зеленський запевняє — гарантії безпеки погоджені на сто відсотків, мирний план завершено на 90%. Але питання Донбасу та Запорізької атомної електростанції залишаються відкритими. А от Трамп говорить про “значний поступ Путіна”. Гра з вогнем триває, а мета незрозуміла.
Давайте бути реалістами. Протистояння триває. Справжні дії проти безвідповідальності й імітації. Ця гра не закінчилася, і хто знає, куди вона нас приведе. Але одне зрозуміло — прогресу немає, і з кожним днем становище лише ускладнюється.


