У той час, як росіяни методично перетворюють нашу логістику на решето, офіційний Київ, схоже, нарешті прокинувся. Як засвітили у news.liga.net, президент Володимир Зеленський провів Ставку, де клявся посилити захист критичних об’єктів. А Міністр закордонних справ Андрій Сибіга тим часом пішов з простягнутою рукою до партнерів: мовляв, дайте локомотивів.
Влада прозріла: Захист “критичної” інфраструктури
За словами самого Зеленського, на Ставці контракти обговорювали. На виробництво систем захисту. Для чого? Для “критичної інфраструктури та логістики”. Ніби раніше вона була не критичною.
Детальний “аналіз” торкнувся потреб Укрзалізниці, мереж АЗС та “визначених критичних підприємств”. Тих самих, що, виявляється, “є особливо значимими мішенями для російських ударів”. Зненацька, правда?
Розвідки, як завжди, “доповіли”. На що “найбільше направлена російська терористична увага у затверджених планах ворога”. Після цього президент, звісно ж, “оголосив рішення”. Серед них:
- “відчутне посилення” радіоелектронної боротьби;
- збільшення обсягу закупівель.
“Епохальні” рішення Ставки: А що далі?
А далі – ще цікавіше:
- “Переформатують” мобільні вогневі групи та рубежі протиповітряної оборони. Мабуть, вперше.
- Міністерство фінансів отримало наказ: дати грошей. Для потреб логістики. Чому не раніше? Загадка.
- “Обговорили виклики та можливі спільні кроки з партнерами для безпеки логістики у прикордонних районах із країнами Євросоюзу та Молдовою”. Скільки обговорень ще потрібно?
- Доповідь про можливості Укрзалізниці ремонтувати рухомий склад та постачання обладнання. Досі не знали?
- Кабінет Міністрів готує “рішення” щодо резервних логістичних шляхів у прифронтових регіонах. Також “прораховані алгоритми комбінування маршрутів” потягів та автобусів. Справжнє ноу-хау!
- “Оновили завдання і для захисту визначених обʼєктів критичної інфраструктури – деталі непублічні”. Звісно, непублічні. Навіщо нам знати?
Крик про допомогу: Сибіга шукає локомотиви, поки їх палять
На тлі цієї бурхливої діяльності росіяни продовжують свою справу. Вони посилили удари по містах та бізнесу, змінили тактику, масово пускають реактивні безпілотники. Ті, що збивати складніше. Як завжди, вчасно помітили.
А ось Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зробив драматичну заяву: з початку великої війни року окупанти пошкодили або знищили понад 500 локомотивів. Більше половини з них – саме у . Як так вийшло? Хто б міг подумати, що логістика – це важливо?
Сибіга пафосно зазначив, що “Українська залізниця підтримує життєдіяльність країни”. Здатна евакуювати, перевозити вантажі, зерно. І вона, мовляв, стала “ключовою системою забезпечення економічної та соціальної стабільності українських людей та міст”. Це ж сенсація!
Тепер терміново потрібні локомотиви “на заміну пошкодженим та знищеним”. І він вже “закликав” партнерів “невідкладно допомогти” з пошуком локомотивів, сумісних із колією 1520 мм. І, звісно, з фінансуванням. Щоб пришвидшити закупівлю. Схоже, ніхто не очікував.
Росіяни ж, тим часом, систематично атакують. У ніч проти на Волині після російського удару запалав тепловоз. Пожежу ліквідували, без постраждалих, повідомила Держслужба з надзвичайних ситуацій. Це, до речі, сталося біля польського кордону. “Випадковість”?
Заступник міністра оборони Польщі вже встиг заявити: російські удари біля кордону – це спроба ускладнити постачання військової допомоги Україні. І, звісно, “випробування для НАТО” та “перевірка можливої допомоги між союзниками”. Все за планом.
Хоч якась позитивна новина: Київська обладміністрація повідомила, що АЗС регіону отримають доступ до системи обізнаності про повітряні загрози. Тієї, якою користуються військові. Може, це врятує хоча б пальне. Чи ні.
Отже, логістика в руїнах, локомотивів нема, а влада лише зараз “посилює захист” і “просить допомоги”. Чудово. Чекаємо на наступні “стратегічні рішення”.
Polish 
Ukrainian 
English