Кушнер приперся: Трамп знову вимагає не чіпати НПЗ Росії. Київ у відповідь: «А ви?»

Ну що, дочекалися? Спецпредставник президента США, а за сумісництвом зять Дональда Трампа, Джаред Кушнер, знову виліз на арену. Як засвітили у Axios, а потім і nv.ua, під час переговорів з українською стороною в норвезькому Осло 20 жовтня цей діяч знову відпрацював методичку свого тестя. Вимога все та ж: припинити бити по російських нафтопереробних заводах. Звісно, Кушнер не полінувався долучитися до перемовин між США та Україною у форматі відеоконференції. Прямісінько так, без зайвих церемоній.

«Джаред був дуже прямолінійним», — прокоментувало джерело. Ну звісно. Коли йдеться про російські НПЗ, прямолінійність — це ж наше все, правда? Особливо, коли це вигідно комусь за океаном.

Трампові емісари: від Осло до Пітера

Історія не закінчується. Видання пише: одразу після Осло, спецпосланець Трампа Стів Віткофф 21 жовтня поїхав до Санкт-Петербурга. На зустріч із самим російським диктатором Володимиром Путіним. Уявляєте? Він мав представити «нові ідеї» щодо припинення війни. Ідеї, які, увага, запропонував Київ, і які, мовляв, детально обговорили. За словами якогось чиновника, «значний прогрес» вже досягнуто, а тепер у них «міцна узгодженість на робочому рівні». Звучить як казка для наївних.

США, бачте, сподіваються, що ця нова пропозиція «створить шлях до прямих тристоронніх та ширших багатосторонніх переговорів». Так заявив американський чиновник Axios. Звучить як спроба продати повітря за дорогі гроші.

Блокада розвідданих: ціна за НПЗ

А пам’ятаєте, як минулого тижня? США раптом призупинили обмін розвідданими з Україною. Чому? Звісно, через ті кляті удари по російських НПЗ. Київ, до речі, три дні не отримував попередження про балістичні атаки Росії. Просто дрібниця, правда? Життя українців — це ж така незначна плата за спокій російських нафтових баронів.

Трамп, до речі, не втомлюється повторювати: українські удари по НПЗ РФ «впливають на американських споживачів». І, о жах, призводять до «зростання цін на дизель у США». Ну, так, американський бензин — це ж найважливіше у світі, ага.

Київська відповідь: “Баш на баш”

Але Київ не мовчав. Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня чітко заявив: Україна готова не завдавати ударів по «чутливих частинах російського енергетичного сектору». Умова проста: якщо Москва перестане обстрілювати українські енергооб’єкти. Здається, це називається «симетрія», панове.

Того ж дня Зеленський та українська делегація зустрілися з американською делегацією на чолі з тим самим Віткоффом. До перемовин також долучилися прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Фінляндії Александр Стубб. Цікава компанія, чи не так?

За даними NYT, Трамп перед цими перемовинами «рішучіше наполягав» на тому, щоб Зеленський погодився на мирну угоду з РФ. Тиск, тиск і ще раз тиск. Нічого нового.

Висновок:

Схоже, деякі “партнери” більше переймаються цінами на бензин, ніж українськими життями. А “мирні ініціативи” пахнуть капітуляцією. Чудово.