Центр гірськолижного капіталізму
На гірськолижному курорті «Плай» поблизу села Плав’я в Стрийському районі зубожіння вже не відчувається. Чекайте на новий шестиповерховий апарт-готель з понад 170 номерами, підземним паркінгом і навіть бюветом мінеральних вод. Приготуйтесь, бо після завершення будівництва, курорту приймуть удвічі більше гостей!
Куди йдуть мільйони?
Дочірнє підприємство «Плай» із гордістю заявило: на території площею 1,3 га біля Івашковець-Довжків спецоб’єктів стане новим готельним комплексом. Тут не просто «заселишся» – тут тебе зустрінуть шість поверхів занепадницької розкоші.
- 130 місць у підземному паркінгу для твоїх автівок;
- Скі́-рум (кімната для лиж) для тих, хто бліцконкурси на снігосходи не прогулює;
- SPA-зони для мандрівників, які завжди хочуть більше;
- Йога-кімнати, щоб розтягнутися між скатами і бутербродами.
Ринок готельних послуг: чи зможе витримати чесна конкуренція?
Готельний комплекс покликаний задовольнити насичений попит на готельні послуги – і відпочинок, і перебування на вихідні, і зупинку під час подорожей, а ще влаштування конференцій. Освітлення зрозуміле – 3,9 тис. м² нової забудови стоятимуть, як космічна одіссея до знайомих стін.
Чи є тут місце для правди?
«Плай» у вересні 2024 року купили хлопці з SoftServe – Тарас Кицмей, Ярослав Любінець та Олег Денис разом із ексголовою Львівської ОДА, Миколою Кмітем. Хоча ціну за «провінційний шик» не розголошували, за даними Forbes Україна, це була сума від 10 до 15 млн доларів. Тепер у планах — додати ще готель і котеджі на куточках Карпат.
Хто насправді заробляє?
Курорт має три готелі, великий мотель і декілька котеджів. У «Плаї» це близько 300 доступних місць в готелях — не рахуючи котеджів, де любителі природи можуть мирно спати…
Залишається невимовним, як, з одного боку, туристи можуть отримати все, а з іншого — корупційні механізми продовжують працювати. 400 млн грн інвестицій на розбудову — чи треба ще щось додавати?
Хто стоїть за лаштунками?
Профіль «Плай Менеджмент», де бенефіціари – Микола Кміть і три ліхтенштейнські компанії. Це не безпосередні «лісники» Лазарєва самопроголошеного бізнесу, а скоріше операційні моделі впливу на ринку готельних послуг.
Потужні гравці, мовляв, – Тарас Кіцмей, який сидить на «БІ Текнолоджіс Маркет Анштальт», а далі – «приховані гравці», яких можна припустити, за логікою – це інші «софтсервівці». Чи ми дійдемо до істини у цьому закулісному світі?
Із плутанини в правду
Гірськолижні комплекси далі стають бізнес-об’єктами, а не акціями на пікніках. Ринок готельних послуг, навіть у Карпатах, дедалі більше перетворюється на арені для розвитку комерційних інтересів, замість того, щоб зосереджуватись на культурах та традиціях. Чи готові ми спостерігати, як з нормальної відпустки це перетворюється на неймовірний готельний снобізм?
Категорія:
Ekonomia i biznes


