Війна за правду

Влаштуйтеся зручніше, адже в Абу-Дабі бажають задушити правду у тумані інформаційного шуму. Проте реальність неможливо сховати. Ситуація стає революційною: вперше за довгі роки представники США, України та Росії об’єдналися за одним столом. Це не просто розмова — це потужний виклик команди Трампа закрити справу, що носить тривожну назву “війна в Україні”. Проте, справжні перепони завжди криються у деталях.

Масштабне ділення переговорами на два чітких фронти — військовий і політичний — вже показує контраст. Військова команда, де наша сторона була представлена людьми, як-от Умєров і Буданов, знайде порозуміння раніше, ніж дипломати зможуть ковтнути слину. Теми на обговорення — розведення сил, контроль над покоєм, навіть ідея миротворців. Глибина механізмів зупинки вогню не піддається сумніву. Але політика? Тут ми натрапили на справжню стіну. Кремлівська бандитська формула “Анкорідж” намагається зажадати від нас — весь Донбас, навіть його чорні діри.

Подяка президентові Зеленському та нашій делегації: позиція Києва залишається непохитною — жодного відведення військ з нашої землі. Президент демонструє майстерність: він відкритий до конструктиву — готовий до серйозних розмов, документ погоджений на всіх рівнях, але червоні лінії суверенітету не перетинаються. Це гра в шахи на міжнародній політичній арені. Витримуємо удар?

Але що ж робить Росія на цих переговорах? Чому Путін взагалі готовий до співпраці, якщо ситуація на фронті, здавалося б, на його боці? Багато хто вважає, що Москва не піде на жодні компроміси. Але подивіться глибше. В Абу-Дабі чинні не лише генерали. Росіяни привезли бухгалтерів та економістів, які ведуть відкритий трек переговорів з США. Москва цікавиться не зруйнованим Донбасом, а “Великою угодою” з Вашингтоном: зняття санкцій, повернення грошей, нові горизонти. Вони прагнуть виходу з ізоляції, і лише Трамп може це забезпечити. Забуваємо про енергетичні інтереси РФ, яка хоче дістати генерацію нашої ЗАЕС, уявляючи, як себе легітимізувати в економіці.

У Кремлі знають, що затяжна війна виснажує ресурси, а для компромісів з нинішньою адміністрацією Білого дому можливості обмежені. Їхній інтерес у перемовинах — обміняти військову напругу на економічні бонуси від Америки. Що отримаємо ми? На столі лежить договір про гарантії безпеки від США. «Politico» говорить: американські гарантії важать значно більше, ніж будь-які пусті обіцянки з Європи. Європа, на жаль, поки що не зможе стати нашим захистом, і Зеленський це відверто підтвердив у Давосі. Тому ставка на пряму угоду з Вашингтоном стає нашою потужною зброєю у разі, якщо Росія спробує порушити перемирʼя.

Що далі? Наступний раунд переговорів призначено на 1 лютого. Блискавичного зрушення не буде, торги за Донбас будуть жорстокими. Але сам факт, що розглядаються конкретні механізми, вже свідчить про те, що ми перейшли у практичну фазу. Тримайте холодну голову і не забувайте: гра – небезпечна, ставки максимальні, але ми за столом.

Першоджерело: https://www.unian.ua/