Британські сателіти знову загралися у незалежність. Лідери Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії – тієї самої, що Ольстер, – готують спільний “демарш”. Найсмішніше: вони вимагають права на самовизначення. І референдуми. Ніби це щось нове.
Як засвітили у censor.net, посилаючись на The Telegraph, у Кардіффі вони мають підписати чергову “спільну декларацію” . Звісно, у понеділок. Щоб вже точно ніхто не пропустив.
Хто там цей “бунт” очолить?
Зібралася компанія, що обіцяє багато шуму, мало діла. Спільні дії, бачте:
- Перший міністр Шотландії Джон Свінні. Його вже посилали, але він не здається.
- Перший міністр Уельсу Рін ап Йорверт. Новачок у цьому цирку.
- Перша міністерка Північної Ірландії Мішель О’Ніл. Куди ж без неї.
І, звісно, до них долучиться лідерка партії Sinn Féin Мері Лу Макдональд. Всі свої. Всі “за волю”.
Що вони там “домовляються”?
Їхні політичні сили, як заведено, “співпрацюватимуть”. У чому?
- Економіка.
- Енергетика.
- Відносини з Європою.
- І, звісно, питання самовизначення. Бо без цього ніяк.
Шотландія та Уельс вже бачать себе в Євросоюзі. Як “незалежні держави”. Північна Ірландія ж просто має “увійти до складу об’єднаної Ірландії”. Фантазери.
Референдум? Забудьте!
Джон Свінні вже отримав відкоша. Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем раніше м’яко натякав: новий референдум щодо незалежності Шотландії можливий. Але лише “за наявності чіткої суспільної підтримки”.
Потім, вже у листі до Свінні, Бернем “виключив” референдум до наступних парламентських виборів. Чітко і ясно. Бо, виявляється, “необхідного суспільного консенсусу для цього немає”. Ось так. Британці кажуть: «Ні».
Отже, пафосні заяви, спільні декларації та відмови. Нічого нового. Британські острови киплять, а Лондон спостерігає. Цікаво, надовго його терпіння?
Polish 
Ukrainian 
English