Запроваджений кешбек на пальне – це не просто ініціатива, це спроба врятувати агросектор за рахунок перерозподілу 3 млрд грн з програм Мінекономіки. Чи достатньо? Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев став у позицію захисника, заявляючи про запаси пального, які начебто повинні витримати 3-6 тижнів. Так, аграрії мають ресурси для цьогорічної посівної кампанії, але чи це – справжня незалежність, чи просто ілюзія спокою?
Згідно слів Соболева, на посівну вистачить і дизельного пального, і бензину. Вибудувана зв’язка з ринком і затишні цифри – запаси є. Але ми маємо справу з реальністю, в якій потужності найбільшого нафтопереробного заводу в Україні зупинені, а ціновий штифт скручує ситуативний план аграріїв.
По суті, 3 млрд грн – це не просто цифра, це засіб, щоб вижити у світі, де все навколо – знецінене та безвідповідальне. Перерозподіл коштів Мінекономіки всередині бюджету вказує на один простий факт: ми у боротьбі за бензин, ми вимушені кидати виклик системі. Куди ж поділися зобов’язання щодо підтримки аграріїв? Куди зникла надія на державу, яка дійсно піклується?
Запам’ятаймо! Гра на виживання триває. Коли аграріям кажуть, що запаси вистачить на три тижні, це варто сприймати як сигнал тривоги. Адже сьогодні грунт під ногами – це не лише земля, а й правда, за яку нам усім доведеться боротися. Що далі? Час діяти.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/


