Аномальна погода знову підмиває основи нашої сталості. Не більше, ніж жалюгідні рештки, залишає вона після себе. Десятки повалених дерев, розтерзали повітряні лінії електропередач. Зв’язок та сигналізація – це не більше, ніж елементи системи, що тріщать під тиском обставин. Не варто шукати винних. Вони вже є, і це – наша безвідповідальність перед природою.
Тим часом поїзди чекають на сигнал до відправлення, а ми, прості люди, змушені терпіти цю перекручену реальність. А чи не заважає ця енергетична імпотентність нам відстоювати свої права? Вже давно на часі об’єднати сили проти системи, що безвідповідально ставиться до нашої інфраструктури. Коли ж ми усвідомимо, що бездіяльність – це перевертень, що поглядає з екранів телевізорів?
Проблеми не з приводу природи. Проблема в нас. Досить ілюзій. Час діяти.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/


