Очевидна абсурдність нашої епохи: російський диктатор Володимир Путін не з’явився до суду, і вже майже чотири роки триває повномасштабна війна проти України. Зупинити Європу у питанні заморожених активів – його “достиження” на фоні безпосередньої агресії. Де справедливість?
Зеленський, виступаючи на форумі в Давосі, запалює запитанням: чи варто жити у циклі повторення? Минулого року тут, у цьому залі, він стримано заявив: “Європа повинна знати, як відстояти себе”. Але рік пройшов, а оформлена бездіяльність залишилася. Сіма життя повторює старі істини. Кого це хвилює?
А зараз? Звернімо увагу на Гренландію! Лідери губляться у питаннях, в той час як усі просто чекають, що Америка вирішить за них. Згадаймо Трампа і його венесуельську операцію, де Мадуро потрапив до суду в Нью-Йорку. Факт залишається фактом: Мадуро на лаві підсудних, а Путін – на волі, ведучи боротьбу з Європою за свої заморожені кошти.
Зеленський чітко підкреслює: Кремль не тільки уникнув відповідальності, але й досягаторичної успіху у гальмуванні Європи. Вона не наважується конфіскувати російське майно на користь України, а рішення гальмується до останнього. Чи може ще залишитися сумнів у тому, що цей режим має підтримку?
А ми закликаємо до дій: потрібна справедливість, потрібна сила. Не можна залишати агресора без карної відповідальності. Після всього вишеняє одне: саме ті, хто порушує правила, залишаються на свободі, поки праведники вислуховують лише пафосні слова.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
Polish 
English 
Ukrainian