Система знову шокувала нас своїм безкрайнім цинізмом. Директор приватної компанії, наче генерал в битві, використовував воєнні умови та хаос, щоб реалізувати свій план. Він брав на озброєння акти з фальшивими відомостями про прибуття і перебування вагонів з пальним в Укрнафті. Абсурд? Звісно. Але такими є реалії.
Держава застигла на узбіччі, а він, спритний маніпулятор, виводив гроші Укрнафти за послуги, що ніколи не надавались. Сума втрат? Понад 16 мільйонів гривень. І це лише початок. Обвинувачення стосуються не тільки цих злочинів, але й ухилення від податків. Чи зупинить це систему? Не вірю.
Онлайн-слідство докопалося ще далі. Під час війни, коли кожен запас пального був на вагу золота, Укрнафта переміщала стратегічні резерви, користуючись послугами цієї приватної компанії. Але ні один вагон, про який писали Вони, не прибув до станції. Це не просто брехня – це глибока змова.
А далі в цій схемі директор організував податкову аферу: уклав фіктивні контракти з підприємствами, які були під його контролем, для створення податкового кредиту з ПДВ, без жодних фактичних операцій. І знову ж, втрати для бюджету – майже 10 мільйонів гривень ПДВ. Де логіка? Де відповідальність?
Але це не все. З цього глобального злочину справи дійшли до міжнародного розшуку. Право проти безвідповідальності. І звісно, ми пам’ятаємо історію з екс-виконувачем обов’язків першого заступника голови правління Укртатнафти, нові звинувачення і мільярди на кону.
Ми повинні протистояти цим тіням, що прагнуть затягнути нас назад у володіння брехні. Ми не мовчимо. Правда повинна відкривати двері, а не закривати їх.
Źródło oryginalne: https://ua.korrespondent.net/
Polish 
Ukrainian 
English