Дійсність без ілюзій

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, вочевидь, реалізує черговий етап міжнародної політичної гри. Підписання угод, що закріплять спільну позицію Америки та Європи щодо України, може відбутися вже найближчими днями. Можливо, під стінами Вашингтона. Але чи варто сподіватися, що це змінить ситуацію? Туск твердить, що дипломатичні зусилля Європи, США та України дають “трохи більше, ніж тінь шансу” на мир, однак істинні рішення залишаються попереду.

У Парижі відбудеться чергова розмова про декларацію, що мусить підтвердити політичну волю до дій, але без реальних фінансових або логістичних гарантій. Чи це справжній крок вперед? Ні. Лише чергова обіцянка без зобов’язань. Тusk вказує на обговорення 20-пунктного плану миру, який досі залишався в тіні. Яка щирість у цьому? Лише отримання наголошень без реальних дій.

Не варто очікувати остаточних рішень у Парижі. Туск доводить, що підписання важливих документів може статися вже найближчими днями в іншому місці. Він підкреслює відворотність цього досвіду: “Не виключено, що документ, що затвердить спільну позицію, буде підписано в США. Це питання ще відкрито”. Обіцянки президента України Володимира Зеленського про багатосторонні переговори у січні вже зігравши стомлені струни очікувань. Аби в кінці привести до того, що все залежить від політичної волі.

Закликавшись до спільного внеску у гарантії безпеки для Києва, союзники збираються у Парижі, намагаючись створити видимість єдності. Питання про іноземні військові контингенти в Україні після перемир’я викликає більше запитань, ніж відповідей. Генерал Фаб’єн Мандон вже заявив, що зустріч “коаліції охочих” відбулася у Парижі, де обговорили безпеку для України. Але без конкретики це свято слів.

Наступ — доопрацювання безпекових документів, які можуть залишитися мертвими букваками на папері. І так, серія переговорів у США також попереду. А поки Володимир Зеленський, приголомшений від відвічних надій, примуся на зустрічах з президентом Франції Еммануелем Макроном, вірячи в можливість щирої перемоги. Ця велика політична гра на тлі війни — не більше ніж пісок в руках. Напруження часу — ось що має значення.