Управління ЗАЕС: ми не будемо ділити українську територію

Сполучені Штати Америки намагаються втовкмачити нам ідею трьохстороннього управління Запорізькою атомною електростанцією. Цей варіант? Несправедливість в чистому вигляді.

Запорізька атомна станція — це наша станція. Росіяни, які її окупували, вважають її “своєю”. Вони плюють на правила і права — це їхня реальність. А де ж ми? По той бік барикади.

США пропонують компроміс. Начебто станція повинна просто “існувати”. Ділити її на трьох? Дискутувати? Ясно, я сказав: це несправедливо.

Це питання не лише власності. Це питання мільйона факторів. Це не тільки електрика і гроші. Це доступ до станції, яка й досі під військовим контролем. Це небезпечна ситуація. Це наші люди, які там працюють і повинні працювати.

Зараз на Запорізькій АЕС зовсім небагато працівників, адже станція не працює на повну потужність. Але коли вона запрацює, де будуть жити наші фахівці? Це питання без відповіді. І що, хто буде відновлювати станцію? Там потрібні великі гроші.

Це питання стосується і відновлення дамби на окупованих територіях. Вони її підірвали — а хто понесе відповідальність? Питань стільки, що й не злічити.

Запорізька атомна електростанція під російською окупацією з березня 2022 року. І що ми маємо? Постійні ядерні загрози. Російські війська на території станції? Бензин для вогню.

Вони розміщують техніку, знищують енергопостачання і порушують правила ядерної безпеки. Паралельно намагаються втикати цю станцію до своєї енергомережі. Інсценування обстрілів — це їхня нова “норма”. Люди змушені підписувати контракти під дулами автоматів.

“Енергоатом” закликає світ гуртуватися і тиснути на РФ. Іншої дороги немає, щоб не допустити ядерної катастрофи.

Вчора, 19 листопада, наші енергетики відновили живлення на Запорізькій АЕС, яка тривалий час була без струму, після обстрілів. Це виклик і доказ нашої стійкості.

А раніше, 23 вересня, був десятирічний блекаут на станції. Чому? Тому що російські окупанти навмисно не підключили її до української енергосистеми. Блекут тривав цілий місяць, і це тільки початок.

А 6 грудня станція знову залишилася без живлення з зовнішніх джерел. Наразі ЗАЕС отримує електропостачання лише через одну з двох ліній. Це не рішення, це — парадокс.

І ми не будемо нишком ділити цю територію з окупантами. Це наша земля і наша електростанція. Точка.