Зеленський “здивований”: США грають у піддавки з Кремлем?

Зеленський “здивований”: США грають у піддавки з Кремлем?

Президент Володимир Зеленський “здивований”. Дуже. Виявляється, американські партнери раптом заговорили в унісон із Кремлем. Обоє наполягають на виборах. Зараз. Це, бачте, “дивно”.

Як засвітили у news.liga.net, глава держави розповів про це в інтерв’ю газеті Corriere della Sera. Схоже, Зеленський геть не очікував такого “сюрпризу” від заокеанських друзів.

Вибори під ракетами? Не на часі!

Йому нагадали: у серпні він сам порівнював вибори з “цунамі”. Чи змінив думку? Ні. Це не питання №1. Треба, мовляв, завершити війну. Повернутися до нормального життя.

• Вибори? Будуть. Колись.
• Але голосувати мають усі: військові на фронті, українці за кордоном, ті, хто тут.
• Демократія під ударами ракет? Нісенітниця. Дрони літають, а ми бюлетені рахуватимемо?

Логічно. Коли росіяни верещать про вибори, ми розуміємо: хочуть змінити президента, полегшити собі справу. Але коли те саме роблять наші “партнери” з США? Тут уже “дивно”. Дуже.

Росія, звісно, не спить. Вона вже давно плете маніпуляції про “нелегітимність” української влади. Ігнорує Конституцію. Ігнорує воєнний стан. Просто їм так вигідно.

Європейці, каже Зеленський, розумніші. Вони тямлять: вибори зараз — це розкол. Це удар по здатності чинити опір. Це, по суті, самогубство.

“Ніхто не тримається за крісло”. Або так?

Президент запевняє: “Ніхто не тримається за своє крісло”. Просто треба захищати державу. Кожен на своєму місці. За законом. За Конституцією.

• Воїни — на фронті.
• Решта — працювати. Платити податки.

Інакше? Ризикуємо здати країну. Втратити незалежність. Звучить переконливо. Особливо коли “великі хлопці” з-за океану починають хитати човен.

Звернення до американців, які закликають до зміни президента? Просте: “Дозвольте українцям самим розібратися. Зробити власний вибір. У повній відповідності до закону”. Що ж, прямолінійно.

Минулого тижня, нагадаємо, президент США вже заявляв: в Україні треба провести вибори. А Зеленський, за його словами, має піти. Бо, бачте, “не вміє домовлятися”. Якийсь там “великий хлопець” вирішив, що знає краще.

Зеленський тоді відповів жорстко: у відставку не піде. А деякі “великі хлопці” хочуть його змінити лише тому, що він ніколи не визнає українську землю російською. Тож питання виборів — це не тільки про демократію. Це про землю. І про владу.

Тож, поки Зеленський “дивується”, хтось уже активно готує ґрунт для чергових політичних ігор. Війна війною, а крісла — за розкладом. Чи ні?