Сімейний підряд на крові: Київські ділки плели антидронові сітки для окупантів

Український бізнес, як виявилося, вміє не лише прибутки рахувати. Дехто настільки спритний, що продає росіянам матеріали для антидронового захисту. Прямо у Слідчий комітет РФ. Цю дику історію, як засвітили у Цензор.НЕТ, провернула ціла промислова група з Київщини.

Деталі «співпраці» з окупантами:

СБУ добряче попрацювала. І ось що нарила:

• За цією схемою стояла ціла мережа. Тридцять дев’ять українських компаній, що штампують покрівельну та фасадну продукцію. Нормально так, а?
• Фактично керували цим цирком український бізнесмен та його кровинка. Син, до слова, давно втік. До РФ. Ще до великої війни.
• Там, на території ворога, молодший фігурант крутить дві компанії. Одна в Бєлгороді, інша в Реутові. Це просто філії українського бізнесу. Ширма.

Що вони виробляли? Звісно, не мирні іграшки:

Зі слів Служби безпеки, ці дві конторки у країні-агресорі штампували металеві конструкції. І не просто так. Одне із замовлень – постачання антидронових сіток. Прямо для потреб Слідчого комітету РФ. Красиво, еге ж?

Але це ще не все. Фігуранти активно підкидали грошенят агресору. Як? А просто: сплачували податки до російського бюджету. Або – прямісінько інвестували у військово-промисловий комплекс рашистів. Прямо в оборонку. Такі собі меценати.

Схема виведення грошей – класика жанру. Прибутки з України гнали на офшорні компанії. Записували їх на підставних осіб. Далі – валютні транзакції. Просто на рахунки російських підприємств. Усе чітко, як у підручнику для шахраїв.

Наслідки для «бізнесменів»

СБУ не дрімала. Злочинну схему задокументували. І затримали, звісно, старшого фігуранта. У Києві. Син? Він, ясно діло, відсиджується в РФ.

• Батькові вже виписали підозру. Стаття – пособництво державі-агресору. Сидить під вартою. Без застави.
• Його майном займуться. Планують накласти арешт на все, що є. А є там чимало: тридцять квартир, двадцять паркомісць та двадцять дев’ять авто. Цілком пристойний автопарк для «патріота».
• Синка теж не забули. Його дії – теж пособництво агресору. Підозра – заочна. Бо, самі розумієте, він зараз у Росії. Але його, обіцяють, дістануть.

Ось вам і «український бізнес». Один плете сітки для війни, інший – рахує бариші. І так, поки одні гинуть, інші – наживаються. Класика. Чи не так?