У Європі щось підозріло поворушилося. Нарешті хтось узяв і назвав речі своїми іменами. Прем’єр-міністр Латвії Кулбергс, не ховаючись, виклав усе, як є. Як засвітили у Politico Brussels Playbook , чиновник не церемонився.
ЄС збожеволів? Чому окупантам досі дають візи?
Кулбергс відрізав: «Ми збожеволіли? Дозволяємо візи російським військовим — тим, хто вбиває [українців] на полі бою». Прямо в лоб.
А далі — більше. Він вимагає: поверніть Україні 210 мільярдів євро російських суверенних активів. Заморожені ж. Які страхи? Москва оскаржить? Та й хай оскаржує. Після війни. Якщо щось залишиться оскаржувати.
Окрема «порція» дісталася й ідеї президента Європейської ради Антоніу Кошти про канал комунікації з Кремлем. Кулбергс чітко дав зрозуміти: такі ігри — спільна справа. А не особисті забаганки.
Про що балакати з диктатором?
Будь-який контакт із Кремлем — «марна справа». Прем’єр Латвії не бачить жодних ознак готовності російського диктатора Володимира Путіна до переговорів. Більше того, це дасть Росії: «час перевести подих» і «підготувати наступний крок». Геніально. Дайте вбивці перепочити, щоб він краще бив.
Але Латвія, як виявилося, не безнадійна. Кулбергс заявив: вони готові відновити відносини з Росією. Щоправда, є нюанси:
- Москва виплачує Україні репарації.
- Винні у воєнних злочинах притягнуті до відповідальності.
Як приклад — повоєнна Німеччина. Чи ізолювали її? Ні. Це: «визнання провини, визнання неправомірних дій, покарання і відшкодування».
Післявоєнний хаос: хто кого з’їсть?
Нас чекає чудова картина. Після припинення вогню: «небезпека на кордоні лише зростатиме». Це не просто слова. Це прогноз. Справжня загроза — хвиля міграції.
- Сотні тисяч «зламаних» війною військових побіжать з фронту. Шукатимуть кращого життя.
- Інші громадяни Росії рвонуть з країни. Бо її воєнна економіка, виявляється, крахне.
А тепер, увага. Статистика, від якої холоне кров. У країни ЄС видали росіянам понад 630 тисяч віз. Ви ж не збожеволіли, ні?
Під час останніх санкцій Франція та Італія упиралися: ніяких повних заборон для російських учасників бойових дій. Мовляв, це візи, а не санкції. А північні та східні країни ЄС, звісно, гнули свою лінію: жорсткіше! У підсумку що? Заборонили. Але рішення, коли це запрацює, кинули на окремі країни ЄС. Кинули, і забули.
ЄС, продовжуймо видавати візи тим, хто вбиває. А потім дивуймося, чому щось йде не так.


