Російські “освободітєлі” знову вбивають дітей. Цього разу — на Дніпропетровщині. Чергова кривава позначка на сумлінні окупантів. І хтось ще говорить про “денацифікацію”?
Як засвітили у “Українській правді”, терор дійшов до Грушівської громади, Криворізького району. Що сталося? Класичний сценарій: приліт, руйнування, смерть. Результат — ще одна зламана родина.
“Визволителі” знову показали себе: мінус життя, мінус дитинство
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа підтвердив: ворог атакував. Результат? Пряма мова: “Одна дитина загинула, ще двоє – дістали поранень”. Не треба бути генієм, щоб зрозуміти, хто стоїть за цим цинічним злочином.
Хто ці “бандерівці”, що їх “денацифікували”?
- Загинув 15-річний хлопець. Просто жив. Просто дихав.
- Ще двоє підлітків поранені. Один, 16-річний, у стані середньої тяжкості. Госпіталізували. Буде шрам. На тілі. І на душі.
- Інший, 17-річний, відкараскався амбулаторним лікуванням. Наразі. Бо хто зна, що ще прилетить завтра.
Це не “воєнна операція”. Це просто вбивство. Холоднокровне. Цинічне. Як і все, що роблять ці “визволителі”.
Хроніка “миру”: коли не було і дня без біди
Але це не вперше. І не в останнє, на жаль. Ось вам трохи хроніки їхньої “любові” до України:
- вони вже атакували житловий квартал Нікополя, на ті й же Дніпропетровщині. Підсумок? Один загиблий, троє поранених. Краса!
- А ще раніше? Три трупи та три поранення, серед яких дитина, на Синельниківщині. Число “три” якесь фатальне для мирних мешканців.
Окупанти не зупиняться. Вони прийшли вбивати, калічити і руйнувати. І роблять це із завзяттям. Із посмішкою на вустах, мабуть. Бо їм за це нічого не буде? Чи буде?
Polish 
Ukrainian 
English