Карибська драма продовжується. Венесуела підмахнула п’ять угод. З ким? З британським нафтовим монстром Shell. Мета проста: качати нафту та газ. Головний приз — морське газове родовище Loran. Його запаси — 7 трильйонів кубічних футів газу. Це близько 200 мільярдів кубометрів. Дрібниці, по суті.
Як засвітили у Reuters, Shell вже не вперше крутиться навколо Венесуели. Цього року вже були попередні домовленості. Це ж Shell — одна з небагатьох, хто наважився. Прибігли, як тільки США “захопили” президента Ніколаса Мадуро. Так, у січні. У січні, нагадаємо, США провели військову операцію, схопивши диктатора Мадуро разом із дружиною Сілією Флорес. Вивезли з країни.
Shell повертається: Великий газовий куш
Отже, що маємо цього разу? Shell офіційно заходить у Loran. Родовище дістає аж до вод Тринідаду і Тобаго. Чудово. Також підписали технічне партнерство. Це зелене світло для закупівель. І для розширення видобутку на нафтових полях Монагасу. Плюс окремий договір на обладнання. Щоб менше спалювати газ. Екологія, знаєте.
Loran та інший проект Shell – Dragon (4,2 трильйони кубічних футів запасів) – це квиток для Венесуели. Квиток на експорт. Морського газу. Почнуть з Тринідаду. Там перероблять на скраплений газ. Зручно.
Колишні втікачі, нині — лідери
Shell, яка свого часу тікала з Венесуели, закривала офіси. Тепер? Вона на першому місці. Перший партнер держкомпанії PDVSA. Для ключових енергетичних проектів. Браво.
Виконувачка обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес розсипалась у словах. Мовляв, “історичний крок”. Підписання ліцензії на перший етап розробки Loran. Куди вже історичніше?
Не тільки Shell: Хто ще поцупив шматочок?
- Британська BP теж має намір. На Loran. І на сусідній Cocuina-Manakin. Угода з урядом Венесуели ще з квітня.
- Італійська Eni. У травні погодилась. Відновити нафтовий проект у поясі Оріноко. Посилюють присутність.
Все це стало можливим після ослаблення санкцій США. Трамп, до речі, колись публікував у Truth Social карту Венесуели. З американським прапором. І написом: “51st State”. Чіткий натяк.
США частково послабили санкції 18 березня. Дозволили своїм компаніям працювати з PDVSA. Щоб стабілізувати нафтовий ринок. Бо ж війна з Іраном. Але не все так просто. Фінансові операції й далі контролюються Вашингтоном. Угоди з деякими країнами, боргові транзакції — заборонені. Так, на всяк випадок.
Висновок: Америка “захоплює” Мадуро, потім пом’якшує санкції. Європейські гіганти хапають ласі шматки. У Венесуели — нафта, газ та нова влада. Бізнес є бізнес. І нічого особистого.


