Парад в Москві – наслідок української мужності

Парад у Москві відбувся, і ви знаєте чому? Бо це дозволила Україна. Денис Попович, військовий оглядач, непромахно підмічає: колона, що пройшла по Красній площі, стала можливою виключно завдяки волі Володимира Зеленського. Це парад, що відбувся не випадково, а по суті, за лаштунками української відваги, яка тримає на марші московську імітацію сили.

Погляньте, реальна загроза зриву цього шоу була налипла на обличчя кремлівських князів. Вони боялися удару по своїй улюбленій площі. Вибачте, але скільки разів ми повинні повторювати? Інтернет вимкнули, ППО накинули, дзвінки до Трампа, аби той намагався зламати лідери нашої країни — все це свідчить про один простий факт: Кремль справді живе у страху перед нашою свободою.

Про перемир’я? Забудьте. Анонсоване «затишшя» — це не більше ніж мантра для направлення ваших ілюзій. У реальності, фронт палає! Біля всіх ліній вогонь продовжує горіти, і поки Росія грає у свою гру тиші, вона підкрадається до більш вигідних позицій. Це означає лише одне: вони готові до наступу.

Пригадуємо Великоднє перемир’я минулого року? Знову ж таки, поки ми спали на лаврах затишшя, вони використовували його, щоб підсилити свої атаки. Тепер нас знову ведуть по тому ж шляху: оголошено типове перемир’я на 9, 10 і 11 травня. Блеф! Обидві сторони знають: далі — ще більше боїв, ще більше пролитої крові!

І що ж ми бачили на параді? Справжнє свято військового виснаження, з яким російський режим, здавалося б, позначив свою крапку. Якісь танки часів Другої світової війни, брак збройних сил, взяття на підмогу солдатів із Північної Кореї… Це, мабуть, смішно і водночас жахливо для країни, котра колись вважала своїм принципом — самодостатність.

Отже, кількість освіти, привабливість у публічному житті — все це кудись зникло. У Кремлі вже давно вірять, що їхня військова могутність — це не більше ніж байка, що вже не діє. Вони, очевидно, відчувають брак власної сили, бо звертаються до авторитарних союзників.

Справді, небезпека витає в повітрі, коли одна сторона воює за своє існування, а інша — за щось, що й не має сенсу. Можливо, пора ставити питання — чому все це відбувається? Чи не час відстоювати свої цінності та знищувати імітацію?

Першоджерело: https://www.unian.ua/