Зеленський на чолі ілюзій

Президент Володимир Зеленський мчить уперед, вимагаючи якнайшвидшого членства України в Євросоюзі. Але чи чує він глухі луни в європейських столицях? Здається, ні. США обмірковують, чи підтримувати Київ, в той час, як охолодження відносин з ЄС стає очевидним. Невимовне: відмова лідерів Євросоюзу прискорити приєднання створює тріщини в українських надіях. Розчарування в Києві зростає, а євроскептична риторика Зеленського перевертає гру, заважаючи знаходженню своєчасних компромісів.

Дипломати вводять у курс справи. На нещодавніх зустрічах українські чиновники натискають на Європейську комісію з вимогами про прискорене членство. Вони стверджують, що ЄС потребує України так само, як Київ прагне увійти до його лав. “Членство – це не подарунок”, – карбують вони поради. Час генерувати правду. “Ви нам винні” – нездатність почути, куди веде ця маніпуляція. Київ не хоче зупинятися на етапі “символічних” переваг, які пропонують Франція та Німеччина. Вони пропонують вичекати 10 років для повноправного членства, але Зеленський рішуче відкидає це.

Він наказує своїм дипломатаам не відволікатися на імітації – лише повноправне членство. Це не обговорюване. А на Кіпрі правду почули. Зеленському належало піднятися з піску і побачити реальність: це не так просто, як вважає. Проте він вперто тримає максималістську позицію. Київ сподівається, що ЄС “з часом стане більш реалістичним”.

Але яке відчуття підтримки, коли США відвернулися? Європа стала улюбленою справою, однак навіть тут нас не чують. Тим часом, критика з боку ЄС про ослаблення реформ та корупцію стає все гучнішою. А пропущені терміни, пов’язані з ухваленням законодавства, лише усугублюють ситуацію.

Плюс, про підвищення податків для бізнесу як умова 90-мільярдного кредиту – чи не є це ще більшою бідаю для зламаної економіки? Усі знають: внутрішні реформи зайшли в глухий кут. ЄС констатує – для вступу Україні потрібно діяти, а не пустувати.

Статус кандидата у ЄС отримано в червні 2022 року. Зеленський прагне членства у 2027-му, але цю ідею просто відмахуються. Пропозиція ж про номінальне членство? Знову відхилення, що нагадує гру у безвідповідальність.

Це не прості слова. Це реальність, з якою зіткнулась Україна.

Першоджерело: https://www.unian.ua/