Патрульні не герої

Справжня правда в тому, що патрульні не можуть бути героями. У критичних ситуаціях більшість людей поводиться так, як і патрульні — просто намагаються вижити. Після Другої Світової війни американці підрахували: всього 2% солдатів у окопах стріляли. Інші — встигали думати про своє життя. Так само діють і патрульні в напружені моменти. І зараз середньостатистичні особи, які не є героями, їх ненавидять. Чому? Тому що відчувають сором, адже в критичний момент могли б і самі сховалися.

Одна патрульна пройшла Майдан, рятувала людей і була на передовій під вогнем. І де ж більшість тих, хто зараз вимагає покарання? Вони навіть не доторкнулися до небезпеки, з якою зіштовхнулися ці поліцейські. Варто згадати, що коли патрульні ледь-ледь застосовували зброю, суспільство карало тільки їх, а не правопорушників, які втікають п’яними за кермом.

Тепер, коли всім цікаво, чому патрульні не стали героями, чому не стріляли, чому не боролися, як у кіно — запитаємо, чи вони взагалі були до цього готові. Можливо, суспільство само ж вимагало зовсім іншого. Можливо, воно завжди толерувало агресію на адресу патрульних, виправдовуючи злочинців, які порушують закон. Чи не варто визначитись?

В критичній ситуації суспільство хотіло, аби патрульні виявили надзвичайну відвагу. Але це ж звичайні поліцейські, а не спецпризначенці. Можливо, треба запитати: чому в місті, де може з’явитися терористична група, підрозділ реагує з такою затримкою? Елементарно легше направити свою ненависть на патрульних, які намагалися просто вижити.

Героїв завжди меншість. Саме тому потрібна примусова мобілізація. Добровольці зникли, а страх втратити життя змушує людей ховатися вдома, уникаючи призовних комісій. Це абсолютно природно — не бажати йти в армію. Проте суспільний інтерес вимагає проведення мобілізації. Коли відзначають порушення закону, всі змовкають, але ненависть до тих, хто не хоче служити, зростає. Хоча, по суті, це те саме.

Вимагати від патрульних героїзму і ненавидіти службу, що має затримувати не призовників, а порушників закону — це абсурд. Не можна бути по обидва боки барикад і не розуміти: патрульні — це не герої, а звичайні люди.

Першоджерело: https://espreso.tv/