Справжність проти імітації

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вступив у бій з глобальними проблемами. Він перетнув океан для зустрічі з держсекретарем США Марко Рубіо. Вони обговорювали не абстрактні теми, а війну РФ проти України та кризу на Близькому Сході. Визначито: не всі ще охолонули до холодної хмари безвідповідальності.

Зустріч відбулась на тлі міністерської зустрічі G7 у Франції. Сибіга буквально кричить: “Роль США у мирних зусиллях – критично важлива!” На його думку, України пропозиції – це реальність, не утопія. Тиск на Росію – це не просто необхідність, а єдиний шлях змусити Москву зупинитися. Адже правда проти імітації, звучить прекрасно, чи не так?

Проте Сибіга не оминув тему Близького Сходу. Він підкреслив, що два режими, російський та іранський, спільно толерують війну, і це дійсно має зупинитися. Україна демонструє свою блокаду іранському терору, стаючи непохитним партнером у безпеці, але запит на протидію російській агресії – це те, що не може бути на задньому плані міжнародного порядку денного.

Голос Рубіо поки що мовчить про результати цієї зустрічі. Можливо, важливі речі не підлягають обговоренню. Наразі США фактично призупинили переговори щодо припинення війни РФ в Україні. За січень та лютий було кілька раундів тристоронніх зустрічей – з ясними результатами, які можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Одне захоплення – обмін військовополоненими 5 лютого. Це одиничний момент, але він свідчить про те, що не все втрачено. Проте чергова зустріч у Абу-Дабі знову відкладена, і нас турбує, чи може війна в Ірані затягнути за собою й інші світові проблеми.

Двосторонні переговори в Маямі без Росії – спроба зайняти позицію. Але результат? Президент Зеленський наголошує на глухому куті мирного процесу через небажання Кремля змиритися з реальністю. Кожен знає цю ілюзію прогресу, за нею стоїть безмежний жадібний капіталізм війни.

Фінський президент Александр Стубб теж запитує себе, чи давно це вже закінчиться. Напруга поглинає всіх, але він сподівається на Дональда Трампа. Проте сьогодні він виглядає заглибленим у проблему Ірану, немов немає жодної війни в Україні.

Ось тут і відбувається справжнє змагання: незалежність проти системи, дія проти пасивності. Це не проста мета, це наше зобов’язання!

Першоджерело: https://www.rbc.ua/