Індійські молочні ріки: Україна на шляху до сумнівного тріумфу?

Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук знову в справі! Відзвітував: обговорив з індійськими чиновниками чергову епопею. Закінчити б процедури, щоб наше молоко, молочні та яєчні продукти нарешті потрапили на ринок Індії. Справді, колосальне досягнення.

Як засвітили в самій Держпродспоживслужбі, увага приділялася й експорту м’яса птиці, свинини та продуктів з них. Цю тему, до речі, жують з 2020-2021 років. І що? Правильно. Процедури й досі висять незавершені.

Індійська тяганина: обіцянки, цяцянки…

Індійська сторона, наче завчений чиновник, пообіцяла: «Опрацюємо. Надамо інформацію. Визначимо кроки». Класика жанру. Затримки? Звісно. Причини? Напевно, глобальні космічні коливання. Або просто нікому не потрібно.

Цікаво, що представники Індії теж не ликом шиті. Їх, виявляється, цікавить наш ринок. Для м’яса буйволів та їхньої молочки. Взаємність, розумієте. Чудова перспектива: міняти наше молоко на їхнє м’ясо буйволів. Чи це справді «перспектива»?

Крім того, поговорили про взаємне відкриття ринків для птахівництва та яєць. Ну, звичайно! Сертифікати погодимо – і все, шлях в Індію для наших виробників стане «простішим». Головне – це «оперативно», за версією Держпродспоживслужби.

А тепер про тріумфи, які вже стались:

• У 2025-му, уявіть собі, Україна стала основним постачальником молока для Молдови. Ну, хоч кудись.
• А в липні-травні 2025-2026 маркетингового року Іспанія обійшла Індію. Стала найбільшим покупцем української соняшникової олії. Індія позаду.

Висновок: поки наші чиновники «обговорюють» те, що вже роками висить у повітрі, світ рухається вперед. Може, варто нарешті щось зробити, а не лише говорити?