Президент Франції Еммануель Макрон відзначив недвозначно – 6 тисяч військових у війні в Україні. Так, з’являється план, що реалізується після мирної угоди. І це не рекламний трюк, а серйозний крок. У Єлисейському палаці, в оточенні міністрів та військових лідерів, Макрон пояснив: це військові не для битви, а для підтримки, навчання, супроводження України. Ні, вони не стоятимуть на лінії фронту.
Генеральний штаб під керівництвом Фаб’єна Мандона чітко охарактеризує: це сили підтримки, а не стабілізація. Позиція ясна, але є і скептики. Матильда Пано з “Непокоренної Франції” запитала, чи варто покладатися на американські обіцянки? “Дональду Трампу немає чому довіряти”, – говорить вона. Опозиція, в тому числі леві та праві, закликає: мандат ООН – це справжня гарантія.
Тім, праві вказують: якщо Київ іще чогось захоче, міжнародний мандат може і не знадобитися. Ситуація напружена. Міністр оборони Франції, Себастьян Лекорню, не обіцяє легкої прогулянки – дебати у парламенті вже незабаром, всього через пару тижнів.
6 січня в Парижі співзасновники реалізували угоду про безпеку для України. Союзники їдуть вперед з чіткими зобов’язаннями, щоб дозволити Україні захищатися від нової агресії. Це – Paris Agreement на отримання справжніх гарантій безпеки. Проте Росія ще не підтвердила жодного кроку зміни.
Франція, Німеччина – готові направити війська. Німеччина робить крок, але обережно: без військових зобов’язань. Бельгія обіцяє авіацію та флот, Канада вже готова до навчання української армії. Литва обіцяє кілька сотень військових, а Іспанія навіть проговорює про миротворчу місію.
Румунія, втім, воювати не планує, але зобов’язується посилити оборону Чорного моря. Чи зможемо ми, усі разом, протистояти безвідповідальності? Це питання відкрито. Відкрите, як ніколи.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
Polish 
English 
Ukrainian