Ультиматум Росії – шлях до капітуляції

Вчора на Бучанському саміті президент України Володимир Зеленський озвучив те, що Москва через американців хотіла донести: Україні потрібно покинути Донбас за два місяці, інакше Росія його “захопить”. Але давайте поглянемо на це реально. По-перше, сам ультиматум викриває свої мету. Зеленський унормував питання: якщо Росія дійсно має на меті лише Донбас, для чого говорити про “інші умови” після його захоплення? Це класичне “ковбасне нарізання” – шматок за шматком. Спочатку Крим, потім Донбас, а далі що? Кожен новий ультиматум – це лише відправна точка для наступного. По-друге, важливо розуміти, що Росія намагається тиснути не на Україну, а на Вашингтон. У листопаді 2026-го року американці голосуватимуть на проміжних виборах, де республіканці можуть втратити свою більшість у Палаті представників. Білому дому уже зараз потрібно діяти: рейтинги в падають, таймінг дратує виборців, а “швидка угода” по Україні так і не відбулася. Москва це прекрасно розуміє і намагається вимагати максимальні поступки з Вашингтона, поки триває цей етап. По-третє, на українському фронті справа зовсім не така, як малює Кремль. Так, Росія готувалася до весняно-літньої наступальної кампанії, але на ділі… Аналітики ISW чітко вказують: контратаки ЗСУ на Гуляйпільському та Олександрівському напрямках підривають ці хитро заплановані дії. Росія змушена реагувати, заштопуючи дірки замість того, щоб вести стратегічний наступ. Зеленський озвучив вражаючу статистику: 89 тисяч загиблих та важкопоранених росіян лише від початку року, а з усієї запланованої мобілізації в 409 тисяч вдалося набрати менше чверті. “Захопити Донбас за два місяці” в таких умовах – це не план, а постулат для вух американців. Що це означає для України? Ультиматум – це не позиція для переговорів. Це спроба створити ілюзію неминучості, щоб Вашингтон почав тиснути на Київ. Логіка тут проста: якщо Росія погрожує, то краще віддати все самостійно, аби “зберегти обличчя”. Але це хибна логіка, яка може спрацювати, якщо американці дійсно прагнуть швидкого виходу перед виборами. Головне, що треба пам’ятати: жодна з вимог Москви – від Абу-Дабі до сьогоднішнього ультиматуму – жодного разу не супроводжувалася гарантами безпеки для України. Ніколи. Це найкращий сигнал того, що йдеться не про мир, а про капітуляцію в розстрочку. Реальні наміри Росії – і далеко не лише Донбас. Донбас – це чергова “остання вимога” перед наступною.

Першоджерело: https://www.unian.ua/