Росія не збирається зупинятися. Вона прагне відрізати всю західну частину Одеської області від життєво важливих транспортних шляхів. Всі комунікації — на заході, знищити, загнати в пастку. Голова Центру радіотехнологій не натякає, а прямо заявляє: тут йде справжня війна за логістику, за життя.
На Одещині вже закрили рух на трасі М-15 Одеса — Рені. І це не випадковість. Село Маяки стає територією, де небезпека чатує на кожному кроці. Служба відновлення та розвитку інфраструктури повідомляє: «Рух тимчасово закрито. Вибачаємося за незручності». І що з того? Вибачення не рятують життя — реальність гірка й непримиренна.
В цьому хаосі журналіст Андрій Цаплієнко не мовчить. Він показує світові момент, коли російський БпЛА влучає в ціль: міст. Звичайний, але важливий. Головна мета — завдати удару по населенню. Убити, руйнувати, залякати.
Сергій Флеш не боїться правди. Російський ударний безпілотник поцілив у цивільний автомобіль. Всередині — мати з трьома дітьми. Тепер мати не з нами, а діти у лікарні з травмами та шоком. Кіпер, голова ОВА, констатує: «Мати померла в кареті швидкої». Без компромісів. Це те, що стало наслідком війни. Безпосередньо на нашій землі.
Кіпер звертається до водіїв: «Не їдьте до мосту біля Дністровського лиману». Це вже не перша атака. Ворог б’є сюди з нахабством, у прямій загрозі. На них не чекаєш, це не гра.
Якщо ви ще не зрозуміли, вночі проти 13 грудня Одеса піддалася одній з наймасованіших атак. Ударна сила дронів на горизонті. І жоден з нас не забуде: семеро постраждалих — це не просто цифри, це людські драми.
Це наша реальність. І ми не залишимося байдужими. Транзит під вогнем, але ми не зупинимося. Ми будемо боротися за правду, за життя.


