Микола Тищенко, народний депутат, виявився рятівником для обранців групи “Відродження України”. Його вступ до цього угруповання у Верховній Раді став катарсисом для тих, хто вже відчував дакруде падіння. Без Тищенка депутати під загрозою розпуску: з 16 осіб, які залишилися, не вистачало критично важливого, мінімального числа. Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, це підтвердив — з Гуньком, якого засудили на чотири роки, група перетворилася б у формальність.
Анатолій Гунько — тепер не депутат, і справа його ускладнює ситуацію. Суд викинув його з лав обранців, але патологічна імітація демократії в Україні продовжується. Тищенко став на бік тих, кого система вже хотіла закрити під замок. Гунько, звинувачений у шахрайстві та отриманні хабарів, доктор хвороб політики, не заслуговує на мандат. Проте, коли справа дійшла до документів із суду, Гунько, дивним чином, ще досі значиться на сайті ВР. Справжня комедія — вже є вирок, але без необхідної трансформації!
Але й сам Тищенко не ідилічний персонаж. Лише нещодавно його вигнали з фракції “Слуга народу” після таїландської саги, яка ледь не знищила його репутацію. На додачу, його переслідують обвинувачення у незаконному позбавленні волі. Згідно з матеріалами слідства, група, ймовірно, під його командуванням, замкнула на вулиці колишнього військового з дитиною на руках. Невже дехто досі вірить у чистоту намірів цього скандального нардепа?
Тиша у парламенті рветься по швах, система лихоманить, але Тищенко — новий гравець на полі боротьби за живучість групи. Чи змусить він інші сили поглянути на ситуацію інакше? Чи запалить змагання за правду? Це запитання, на яке чекаємо відповіді.
Першоджерело: https://www.unian.ua/


