Референдум або війна

Україна прагне закріпити свій 20-пунктний план на всеукраїнському референдумі, проте не всі зацікавлені у цьому процесі. Президент Володимир Зеленський не приховує: Росія не бажає припинення вогню, яке б дало можливість провести цей знаковий етап. “Всі розуміють, що це найсильніший історичний підпис сили цього документа”, — підкреслює він. Утім, Росія, з її імперськими амбіціями, жадає продовження тиску, використовуючи ракети та артилерійські обстріли як основний аргумент.

Зеленський чітко заявляє: “Росіяни не хочуть дати нам хоч невелику паузу для референдуму”. Нам потрібно щонайменше 60 днів миру. Безумовно, Москва цю можливість ігнорує. Війна буде спробою тиску. Вони хочуть продовження конфлікту, а ми вимагаємо цього волевиявлення — не просто рішення кількох чоловіків у кріслах, а голосу мільйонів українців.

Точки зору ворога переважно негативні. Відзвітувати перед власним народом у змаганні з правдою — їхній страх. Що б Москва не говорила, важливі факти є незаперечними: її позиція щодо припинення вогню — це просто маневри, що ведуть до затягування війни. І ні про яке просвітлення не йдеться.

Сполучені Штати працюють, ведучи переговори. Але чому нам має бути дійсно важливо, що говорить сторона агресора? Реальність така: українці, які постраждали більше за всіх у цій безглуздій війні, заслуговують на справедливий мир. Референдум — це їхнє право, це їхнє волевиявлення.

Влада в Україні повинна підтвердити свою незалежність. Після всіх слів про велич Росії ми маємо показати, що правда завжди сильніша за імітацію. Дію проти безвідповідальності. Справжню силу приносить тільки воля народу. Тож ми не будемо миритися з хитрими компромісами — ми вимагаємо результат!