Окупанти лізуть на Добропілля: брудна гра замість лобового штурму!

Знову “гаряче”. Російські війська вже засіли менш ніж за вісім кілометрів від Добропілля. Та мета їхня – не саме місто, звісно. Кремлівські вояки, замість лобового штурму Краматорська чи Слов’янська, тупо намагаються відрізати шляхи постачання. Логістика! Ось що турбує окупантів. І Добропілля тут – ключовий вузол.

Як засвітили в «Бабелі», у липні та серпні окупанти лізли. DeepState фіксував: просування було. А 22 липня рвонули серйозно: десятки бронемашин кинули. Спочатку – мотопіхота, прикрита артилерією, авіацією. Потім – броньовики з десантом, десяток танків. Результат? Українські дрони спалили три «Гради», дев’ять танків, дві бронемашини. Жодна їхня група не проскочила.

Втрати їх не зупиняють?

Після того побоїща вони не вгамувалися. Просто перейшли до дрібніших атак. Сил, мовляв, вистачає. Так заявляє офіцер 1 корпусу НГУ «Азов» під псевдонімом «Лірик». За його словами, на Добропільському напрямку московитів у шість разів більше. Вони поповнюють особовий склад, техніку. “Значні втрати? Байдуже!” – кричать. Ресурсів не шкодують. “Наступать!” – їхнє кредо.

10 серпня військовий аналітик Роб Лі підтвердив: росіяни біля Добропілля активізувалися. За його оцінкою, за останні тижні вони прискорились, хочуть охопити місто зі сходу. Плюс – авіація. Гатять по Добропіллю “Геранями”, КАБами. FPV-дронами на оптоволокні – по селах. Щоб що? Щоб ускладнити нам логістику. Щоб оператори дронів відповзали подалі від фронту.

У самому Добропіллі російських вояк немає. Поки що. Вони намагаються просочуватися дрібними групами. Підходять до забудови, шукають лазівки. Наші їх зупиняють. Але окупанти шукають нові дірки в обороні. Тому тиснуть одразу з півдня, зі сходу. Цинічно.

Південний маневр: повз терикони

• Білицьке: З липня тут російської погані побільшало. Контролю повного немає, але присутність уже є. Шахтна інфраструктура, залізничні колії – ідеальний плацдарм. Ховають піхоту.
• Куди лізуть: З Білицького малі штурмові групи сунуть на захід – на Водянське та Матяшеве.
• Закріпились: Анонімний офіцер з «Бабелю» повідомив: Матяшеве та Краснопілля вже за ними. Звідти – далі на села Добропілля та Новогришине.

Ці села в низині річки Водяна. Під вогнем, як на долоні. Ризикують? Так. Але це єдиний шлях оминути неприступні терикони шахт «Алмазна» та «Добропільська». Це наші укріплені рубежі. План окупантів простий: проскочити низину, вчепитися за висоти за Новогришиним. Контролювати західні підступи. Щоб не штурмувати Добропілля в лоб. Не хочуть втрат у забудові, промзонах. Хочуть обійти місто з південного заходу, оточити. Видавити гарнізон без міських боїв. Чисто по-ординськи.

Східний удар: ключі до міста

За два місяці східний напрямок теж закипів. Пріоритет: Новий Донбас, Ганнівка. Це, так би мовити, “ключі” до міста. Без пафосу, просто факти.

• Ганнівка: Північний фланг. Передмістя Добропілля, уздовж річки Бик. Візьмуть? Зайдуть на північно-східні околиці. Переріжуть зв’язок Добропілля-Святогорівка. Сформують північні “клешні” з пагорбів. Поки що наші тримають Ганнівку. Фланговий обхід для ворога заблоковано.
• Новий Донбас: Східний бар’єр. “Ворота” до міста. Відкрита місцевість – кожна хата укриття. Втрата Нового Донбасу – пряма дорога на східні околиці Добропілля. А це – промзони, логістика. Кінець зв’язку.

Російські воєнкори вже брешуть про окупацію Ганнівки. Офіцер «Бабелю» це спростовує: “Село не під їхнім контролем!” Вони лізуть, перевіряють оборону. З Новим Донбасом інакше: росіяни фізично його зайняли. Так сказав той самий співрозмовник «Бабелю».

Ось так. Нас тиснуть з усіх боків. Але битимуться, як завжди, до останнього. Вибір у нас невеликий.