Окупанти заскиглили: ЗСУ женуть ворога на Донеччині, воєнкори б’ють на сполох!

Російські пропагандисти, що кличуть себе “воєнкорами”, нарешті визнали: Сили оборони України не сплять. Вони контратакують. І просуваються. На схід від Слов’янська та Краматорська, Донецька область. Як засвітили у звіті Інституту вивчення війни (ISW), ці горе-блогери підтвердили: наші йдуть уперед. Після місяців підготовки. Схоже на те, як готували “Вівальді” на Лиманському напрямку. Збіг? Не думаємо.

Ті ж “воєнкори” проговорилися: Озерне — наше. Поблизу Пискунівки — рух до Кривої Луки. Рай-Олександрівка теж під тиском. Окупантів виперли з Пискунівки. Контрнаступ через Сіверський Донець — йде. Річка, до речі, серйозна перешкода. Але наші перетнули. І з правого, і з лівого берега ворога викинули. Відео з геолокацією це підтверджує: Тихівка, центр, російські позиції — під ударом ЗСУ. Змішані позиції? Скоро їх не буде.

В ISW наголошують: успішні удари під Краматорськом та Слов’янськом — це не просто так. Це частина великого плану. Викинути росіян на схід. Подалі від Слов’янсько-Краматорської агломерації. До каналу Сіверський Донець — Донбас. Навіть самі окупантські блогери визнають: ці контратаки мають “каскадні наслідки”. Для їхніх планів захопити так званий “пояс фортець”. Смішно.

Один із них взагалі заскиглив: просування Росії до агломерації Слов’янськ-Краматорськ тепер “віддалена” мрія. Наступ з Сіверська на Слов’янськ? Або “приречений”, або з величезними втратами. Якщо ліси під Лиманом не відвоюють. Біда, та й годі. В ISW впевнені: це все — частина операції “Вівальді” на Лиманському напрямку. Щоб ускладнити життя окупантам. І їхні спроби захопити той самий “пояс фортець”. Чого варті ці “фортеці”, коли наші йдуть?

Операція “Вівальді”: Коли музика грає на нервах окупантів

Перші акорди: 15 вересня

Командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький 15 вересня вперше підтвердив: наші наступають на півночі Донеччини. Назвали “Вівальді”. Тоді офіційно: 75 км² зачищено, 10 км² деокуповано.

Втрати ворога на тому етапі: близько 1,5 тисячі військових, понад 12 тисяч безпілотників. Сотні бронетехніки, артилерії, автомобілів. Наші перерізали логістику. Окупанти змушені возити паливо з-за кордону. Чудово.

Елітний “Рубікон” змило водою

18 вересня 3-й армійський корпус повідомив: елітний російський підрозділ БПЛА “Рубікон” з Лимансько-Борівського напрямку — все. Вивели. Через значні втрати. Не так вже й “елітний”, виходить.

Ще 40 квадратів: 20 вересня

20 вересня Білецький підтвердив: Шандриголове, Дерілове — наші. Дробишеве — під повним контролем. Ще 40 км² звільнено. Втрати окупантів зросли до 3 тисяч. Дрібниці, правда?

176 квадратів: 28 вересня

28 вересня Білецький рапортує: Нове, Рідкодуб, Катеринівка — звільнені. Карпівка та Новомихайлівка — повернуті. ЗСУ відновили контроль над 51 км². Загалом — 176 км² з початку наступу. І це ще не кінець.

Високі гості: 30 вересня

30 вересня, напередодні Дня захисників та захисниць, Президент України Володимир Зеленський, Головнокомандувач Збройних Сил України Михайло Драпатий та Міністр оборони України Євген Хмара відвідали пункт управління 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. На Лиманському напрямку. Подивилися, як працюють. І, мабуть, схвалили.

Окупанти можуть скільки завгодно скиглити. Але ЗСУ працюють. І це лише початок їхнього кінця.