Лакшері-ухилянти

Золкін – це не просто персонаж, це граф справедливості, де правди залишилося так мало. Його минуле краще приховати, бо воно освітлює всю гниль системи. Не сплатив податків? А що, хіба це заважає пропагандисту брехати своїм послідовникам? Коли ми викрили його бронювання, воно стало очевидно — він паразитує на зв’язках, які сам собою створив. “Я спитав: що, я останній у Києві?”, – його слова. Щось нагадує кумедний жарт на фоні війни.

Але давайте подивимось далі. Золкін брав участь у всіх цих іграх та схемах, а коли йому ставлять незручні запитання, раптом виявляється, що деталі, пов’язані зі злочинами, краще не обговорювати. Бронювання від ГУР, законний захист? Так просто? Ні, це – ілюзія. Це був лише етап, аби відвести увагу. Але правда спливе, або, як він сам стверджує, “викидає Золкіна з бронювання”. І тут виникає питання: куди ж ти, Золкін, подівся?

Далі в цій безвідповідальній химері є і Іванов – той, кого Потоп ставить на службу. Заброньований у конторах, та як тільки шум піднявся, одразу зникає, як не бувало. “Не там, не тут, не тоді”, – це його реальність. В розшуку, але публічна активність не зникає. Чи не смішно буде, якщо його заклик до служби – це всього лише спроба виправдання?

І на завершення, Петров. Чоловік-передстава, що змушує всіх сумніватися в його мотивації. Підозри у злочинах? Легко! Всі елементи грають на руку Офісу президента, і тут уже не важливо, в якому статусі він перебуває – важливо, як він маневрує у всій цій гнилоті. Зло і безлад в одному флаконі, а ми – свідки. Всі знають, хто намагається їх покрити, і всім зрозуміло, що вони продовжують тероризувати тут, у нашій країні.

Хто ж ці лакшері-ухилянти? Це ті ж самі неуки, які забули про борг справедливості, за який платять вже з тяжкими наслідками. Протистояння системі – ось що має значення. Безвідповідальність править бал, але ми не зупинимось. Не припинимось. За справедливість і правду!

Першоджерело: https://espreso.tv/