Купʼянськ втрачено

Російські Z-канали б’ють на сполох! Ситуація для їхніх військ стала катастрофічною через неминучу перевагу Збройних сил України. Реальність в Куп’янську Харківської області розсипається на очах, а фраза “гірше за критичну” стала їхнім новим девізом.

Командування РФ, відверто кажучи, плює на власний народ. Зниклі звіти Генштабу вражають своєю відстанню від дійсності фактично на фронті. Передислокація резервів, які мали б бити в самому епіцентрі бою, відбулася, але не на користь окупантів.

Видно, що в грудні один з підрозділів РФ втратив майже півтори сотні бійців на підступах до “звільненого” села, що, за версією Генштабу, ніколи не існувало. Боже, де ж ваша правда? ЗСУ завдали ударів в абсолютній безодні, а російські війська залишилися в безвихідній ситуації.

“Гірше за критичну”, – говорять пропагандисти, які відчайдушно намагаються пояснити, як так сталося, що значна частина їхнього плацдарму на заході річки Оскіл, а також важливі території, втрачені. Військові Z-канали сповіщають про відновлення українських позицій в Куп’янську, в той час як їхня армія намагається виграти час.

“Мабуть, варто чекати на третє звільнення Куп’янська,” – пише Военный осведомитель. А паблік Два майори попереджає ще про гірші наслідки. Успіх ЗСУ в Московці, Соболівці та Радьковці говорить про те, що армія противника вже давно не контролює ситуацію. Купʼянськ майже весь у руках українців, а бої тривають лише на північно-східних околицях.

“Купʼянськ про*баний,” – відверто визнає паблік, плескаючи в долоні умовного злочинця за таку відвертість. ЗСУ продовжують виганяти окупантів, закриваючи всі можливі коридори для їхніх нерегульованих підрозділів, які вже ізольовані.

Андрій Коваленко, голова ЦПД РНБО, не боязливо підтверджує – “Купʼянськ. росіяни померли.” Сили оборони безжально і послідовно очищають місто. Затиснувши ворога, ЗСУ закріплюються в своєму рішенні до останнього. Ворог втрачає людей, і окремі солдати самі здаються в полон.

Місто перестало бути територією організованих підрозділів противника. Тут немає місця для чуток – ізольовані підрозділи, що залишилися, залишилися без керівництва, з якими давно вже ніхто не рохового, і всі знають, що їх ніхто не підтримає. Власна безвідповідальність оточує їх з усіх боків, і точка неповернення вже пройдена.