Президент України Володимир Зеленський, не соромлячись, підписує указ, позначений номером 66/2026, і мимоходом призначає Олександра Кубракова радником з питань інфраструктури та взаємодії з громадами. Відтак, з 20 січня 2026 року Кубраков, без догм і прив’язок до штату, стає частиною команди, що повинна боротися з хаосом, якого так багато в українських громадах.
Він готовий взяти на себе відповідальність за проєкти розвитку інфраструктури та за належні зв’язки між державною машиною та місцевими мешканцями. Отже, в нашій реальності, підтримка з боку влади є зобов’язанням, а не порожніми обіцянками. Із попереднім досвідом міністра інфраструктури, де він втілював на меті масштабні проєкти з ремонту доріг та зміцнення залізничного й авіаційного сполучення, Кубраков має нарешті забезпечити прагнення якісних змін.
Але не все так просто. Вже травень 2024 року забрав від нього міністерську посаду — Верховна Рада не зглянулася на заслуги. Зробила свій вибір, нехтуючи принципами справедливості. І ось, 16 січня 2026 року, відбулася зустріч Зеленського з Кубраковим, де на порядок денний виставляється жахлива ситуація в енергетиці. Наслідки російських ударів та складні погодні умови зводять нанівець надії на стабільність. Надзвичайна ситуація — це не просто слова, а реальність наших міст і громад.
Темою бесіди стали питання енергосистеми. Захист об’єктів інфраструктури, відновлення зруйнованих мереж, підготовка до нових навантажень — пекучі питання, з якими Кубраков мусить зіштовхнутися. Жодних ознак легкості! Кубраков володіє наміром сфокусуватися на реальних діях, які майбутнє українців перетворять на щось більше, аніж просто слова у звітах.
Маємо справу з викликом, і Кубраков — це той, хто повинен встати проти системи, що чекає з ним на компроміси. Світло в кінці тунелю, або ж глибина темряви — в його руках.
Źródło oryginalne: https://www.rbc.ua/
Polish 
Ukrainian 
English