У Південно-Африканській Республіці, де безробіття і бідність стали побутовою реальністю, невідомі особи у двох автівках перетворили бар в Беккерсдалі на арenu для розправи. Дев’ятеро людей загинули, десятеро – покалічені. Це не рандеву безмежного людського горя, а виклик самій системі, яка закриває очі на безлад. Правоохоронці повідомляють, що під час втечі злочинці не брезгували стріляти навмання. Мотиви? Невідомо. Але ми знаємо одне: правду не закриєш.
Постраждалі штурмували лікарні в пошуках допомоги. Але де ж допомога для душ? Поліція відзначає, що розслідує цю трагедію, однак у межах розслідування завжди є питання: чому ми терпимо таке? Чому тероризм повсякденності залишає нас байдужими?
Беккерсдал виявляється відображенням занепалого суспільства, що вивищується на руїнах золотої епохи. Втрачений добробут, забуте життя – що чекає далі? В той же час, на іншому кінці світу, в Сіднеї, вже відбулася інша бійня: батько та син ісламісти влаштували розправу на єврейському святі, і в їхньому запалі загинуло 16 людей.
Цей безлад – не просто статистика. Це крик душ, заклик до дії. Ми повинні протистояти безвідповідальності, боротися за правду, стати на захист тих, хто не може більше мовчати. Час звітувати перед собою і знати, що це – наша битва. Вибір між свободою і бездіяльністю.
Polish 
English 
Ukrainian