Гендиректор НАБУ Семен Кривонос стикнувся з тодішнім керівником Офісу президента України Андрієм Єрмаком у день, коли Рада ухвалювала законопроєкт, що перетворював незалежність Бюро на ілюзію. Злочинна організація, натхненна безвідповідальністю, ініціювала цю дійство — зміцнення контролю, знищення незалежності.
Кривонос підтвердив під час свого свідчення, що зустріч з Єрмаком відбулася тільки одного разу після 22 липня, коли Рада здійснила новий тиск на Бюро, і президент Володимир Зеленський швидко підписав цю крадіжку правди та незалежності. “Це було, напевно, в день голосування (про відновлення незалежності НАБУ і САП)”, – беззаперечно заявив він, викриваючи те, що стало результатом маніпуляцій.
Єрмак підняв питання про необхідність виправлення ситуації, підтримуючи імідж чинної влади, хоча ініціатором зустрічі був саме він. Невже серйозно можна сподіватися на зміни від тих, хто сам іде на угоду системи?
22 липня з парламентського ораторію лунали рішення, які підірвали основи незалежності НАБУ та САП, підкоривши ці структури генпрокурору. У відповідь на цю зраду, українці вийшли на вулиці з протестами — як і повинні, адже правда здатна на опір. Протистояти верховенству над безвідповідальністю, адже історія пам’ятає й протидію.
31 серпня, з вигляду дива, Рада проголосувала за інший закон, що фактично відновив те, що намагалися знищити. Проходять місяці—НАБУ викриває злочинну організацію в “Енергоатомі”, а на касетах чутно прізвище самого Єрмака. Він балансує на межі правди та імітації.
І тут, у зв’язку з непростими подіями, Єрмак подав у відставку — тікати чи залишитися? Президент Володимир Зеленський схвалив його відхід, але чи це справжнє рішення, чи просто черговий крок у грі проти гідності і справедливості?
Ця історія стає частиною війни за незалежність та прозорість в Україні.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
Polish 
English 
Ukrainian