Знову жують соплі: Четвірка ЄС вимагає гроші РФ для України

ЄС-івський цирк триває: знову «думки» про гроші Росії

Чиновницький маразм у Брюсселі не знає меж. Як засвітили у Financial Times, Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща вкотре «закликали» Єврокомісію. Мета? О боже, відновіть переговори про використання заморожених російських активів! Фінансування України ж чекає. Чотири джерела, втаємничені у документ, підтвердили: готується лист.

Ці держави хочуть не лише «відновити роботу», а й дізнатися, як там просуваються «альтернативні юридичні та технічні механізми». Це щоб якось обійти вічне бельгійське «ні».

«Час настав» – міністерка, яка забула про час

«Зараз настав час розпочати нову дискусію», – пафосно заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард. Нова дискусія? Скільки їх вже було? За її словами, це «справедливий і розумний спосіб» змусити Росію платити. І нібито це захистить не лише Україну, а й «усю Європу». Хто б сперечався? Тільки Брюссель.

Один із співрозмовників FT прямо сказав: це просто «заклик до Комісії провести технічну роботу». Ну, щоб хоч щось зробити, а не лише повітря перемішувати. І заодно «зменшити бюджетні потреби Києва». Лист, до речі, мали відправити у четвер.

«Кредит у €90 млрд – це, звісно, прояв прихильності, але ж його замало», – уточнила Стенергард. А інший анонімний співрозмовник додав: «ми повинні переконатися, що відповідальність несуть не лише одна чи дві держави-члени». Звісно, розділити відповідальність завжди легше, ніж її взяти.

Бельгійський страх і європейська імпотенція

Але тут на сцену виходить Бельгія. Вона, звісно, проти. Чому? Бо боїться юридичних позовів від Росії. І хто ж тоді віддуватиметься за повернення? Звісно, Брюссель вважає, що Бельгія. «Нових пропозицій, які б не наштовхувалися на ті самі політичні бар’єри, що існували в грудні, ніхто не запропонував», – зізнається якийсь представник ЄС, що в курсі внутрішніх терок. Мовляв, «чарівного білого кролика» нема. Але вони, бачте, «доопрацьовуватимуть та коригуватимуть» старі пропозиції. Авось, «політичне середовище зміниться».

Бельгія ж не міняє позицію: «юридичні заходи у відповідь від Росії» та «ризики для фінансових ринків» – ось їхні головні страшилки. І це все на тлі дискусій про наступний семирічний бюджет ЄС. Дипломати вже шепочуться: може, додаткове фінансування України впихнуть туди? Щоб був більший тиск на всіх.

Хроніка ганьби: як ЄС «вирішував» проблему російських грошей

• 19 грудня 2025 року: президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пояснює: Україна отримає €90 млрд запозичень, а поверне їх, тільки коли Росія заплатить репарації. Активи РФ залишаються замороженими. Тоді ж прем’єр Бельгії Барт де Вевер був проти прямого кредиту. Депозитарій Euroclear погрожував судами.
• Велика Британія швиденько відмовилася чіпати свої €8 млрд російських активів. Financial Times навіть писала, що президент Франції Еммануель Макрон, по суті, «поховав» ідею ЄС про використання €210 млрд, ставши на бік противників.
• 26 лютого 2026 року: глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив: ЄС більше не дивитиметься на передачу активів Україні. Через кілька днів Єврокомісія його «поправила».
• 31 березня 2026 року: висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас повідомила: Союз виділяє €80 млн. Але не самі активи, а «доходи від їх утримання». Прогрес!
• 8 серпня 2026 року: колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали ЄС «терміново» взяти під контроль заморожені активи Центробанку Росії. Ну, так, терміново. Роки ж минули непомітно.

Отакий він, європейський «швидкий» механізм. Поки вони жують соплі, Україна платить кров’ю.