Президент України Володимир Зеленський не дає шансів на ілюзії. Запитання про зустріч з російським диктатором Володимиром Путіним та шляхи до завершення війни звучать гучно, але правду треба казати прямо. Кремлівська риторика – це жоден не прорив, а відверта гра. Путін публічно малює картини миру, але в той же час сипле ракетами по Україні, не залишаючи жодних сумнівів у своїх намірах.
Зеленський вже наголошує: “Дивно, що Путін говорить про бажання миру, поки обстрілює нас з усіх боків. Ці слова не відповідають діям, особливо в розмовах з такими, як Трамп”. Тут не чекають на зручний момент. Формат зустрічі – не вирішальний. Важливо одне: слова повинні перетворюватися на дії.
“Як зустрічатися, в якому форматі планувати – нас це не хвилює. Ми готові до діалогу. Але хай Росія відповідає за свої слова”, – заявляє президент. Коли ж такий самий Трамп у Флориді, плануючи спілкування з Путіним, говорить про “хороші та продуктивні” переговори, стає зрозуміло: США стежать за ситуацією. Не час відкладати. Трамп знає, що Росія намагається захопити нові території.
Зеленський і Трамп після зустрічі підкреслюють: питання Запорізької АЕС на порядку денному, і шанси на успіх України раптом стали темою для розмови. Але питання в іншому – чи зможе Зеленський, вперше за понад п’ять років, провести телефонну бесіду з Путіним? Ситуація напружена, кроки в прямому ефірі.
Цей конфлікт – не просто гра словами. Це війна, де незалежність Української держави стоїть на кону. Готовність до діалогу є, але не на умовах, що підмінюють суть. Правда проти імітації – ось де наш шлях.


