28 травня близько 16:00 у Харкові, на перехресті Клочківської та провулку Кравцова, сталося те, що не спішать виголошувати з усіх трибун. Водій Ford F150, окремий герой нашого часу – саме його ім’я Іван Кузнєцов – влаштував смертельну аварію. Він, виконуючи лівий поворот, просто не дав перевагу зустрічному мотоциклу Kawasaki Ninja ZX-6R і вдарив його на повній швидкості. Наслідок – 43-річний мотоцикліст отримав травми несумісні з життям і помер у кареті швидкої ще до приїзду лікарів. Це не прикра помилка – це епоха безвідповідальності, де навіть заступник мера Харкова не уникає пекла реальності за кермом.
Прокуратура оголосила офіційну правду: розслідування йде за другою частиною статті 286 Кримінального кодексу – порушення правил дорожнього руху, що призвело до смерті. Інакше буває, якщо порушуєш життя, а не правила руху?
Іронія долі в тому, що сам Кузнєцов не приховує факт дорожньої трагедії – соцмережі стали його сцену ідей, де він щиросердно співчуває родині загиблого. Однак він чітко наголошує: «Я почав рух, коли мені дали дорогу, автомобілі стояли. Мотоцикл мчав так швидко, що ніхто не бачив його і мене до моменту зіткнення.» Це не більше, ніж виправдання без виправдання. Скоріше за все, правда у тому, що у місті, де статус і посада тягнуть на броню, гине просте життя.
Кузнєцов відмахується від підозр – ні алкоголь, ні наркотики, мовляв. Бо він готовий на всі експертизи, тож хто посміє сумніватись? Щоб дати слідству «вільний простір» боюся можна сказати – він відмовляється від своїх обов’язків заступника мера на період розслідування. Все за процедурою. Але правда залишається такою, як є: лихо сталося, і влада ховається.
Нагадуємо: у нас кожен є невинним, доки суд не винесе вирок. Але нам байдуже. Ми бачимо результат системи, що забирає життя і ховає провину за посадою. Це Харків, це Україна. І це вже питання не про формальності, а про гнилість системи, що дозволяє зухвальцям бути безкарними.
Це реальність, де два хлопчики 3 травня у Гатному на Київщині загинули під колесами машини на електросамокаті. Так, смертей деінде не меншає, і це теж частина того ж істеричного хаосу, де безвідповідальність вторить смерті.
Ми проти імітації правди. Ми проти мовчання влади і механізмів покриття смертей. Ми вимагаємо жорсткості – відповідальність є, і вона не може байдикувати за кріслом заступника мера. Так, це виклик системі, яка, здається, втратила саму суть людського життя.
Polish 
Ukrainian 
English