Київ та Брюссель знову «домовились». Цього разу — про якусь там «Drone Deal» у оборонній сфері. Як засвітили у поважному Укрінформі, про це 15 липня, під час «урочистостей» Дня української державності, бундючно повідомила сама президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Європейські обіцянки: Слова, слова, слова?
Пані фон дер Ляєн, не моргнувши оком, заявила: Україна, мовляв, «пройшла шлях від покупця до постачальника мережі безпеки для Європи». Аж надто зручно, чи не так?
- «Це також передбачає новий спосіб співпраці», — уточнила вона. Який саме, звичайно, лишилося за кадром.
- «Рада разом з вами, Володимире, розпочати нове партнерство між ЄС та Україною в оборонно-промисловій сфері», — пафосно додала висока посадовиця.
- І ось фінальний акорд: «Те, що ми підписуємо сьогодні, — це наша власна Drone Deal». Наче якийсь видатний прорив.
Вона, звичайно, не забула наголосити: Україна здобула «унікальний бойовий досвід», особливо у сфері дронів та протидії їм. «Маємо спільно використовувати ці напрацювання», — бравурно сказала президентка Єврокомісії. Ніби досі цього не робили. А ще ж Україна має «безпечні та надійні виробничі майданчики» для розширення виробництва. Так де ж ці майданчики, і чому світ не бачить їхньої повноцінної роботи?
На завершення, пані фон дер Ляєн додала: угода, бачте, дасть «чіткий сигнал» інвестувати в Україну та спільну безпеку. Сигналів уже мільйон, а реальних інвестицій — обмаль.
Бюрократичні ігри та таємні угоди
За цими словесними жонглюваннями приховується цікава передісторія:
- 1 липня Уряд України таки затвердив перший «прозорий» механізм для експорту української зброї та технологій. Куди? Звісно, «до держав-партнерів».
- Тодішня прем’єр-міністр Юлія Свириденко та міністр оборони Михайло Федоров, як один, «розповіли»: порядок запроваджують на час воєнного стану. У форматі тієї ж «Drone Deal».
- Вже 2 липня секретар РНБО Рустем Умєров встиг заявити: шість угод уже підписано. І, увага, «понад 20 країн працюють», щоб приєднатися до цієї «моделі». Які країни, хто підписав, що саме — це, мабуть, для обраних.
Як писала сама The Guardian, Україна до кінця року «сподівається» на масштабні оборонні угоди щонайменше з сімома країнами НАТО. Тепер ми не лише отримувач, а й «постачальник» військової техніки та експертизи. Звучить чудово на папері.
Висновок: Голосні заяви, туманні перспективи. Слова є, де ж дрони?


