Зупинка бойових дій можливі лише на теперішній лінії фронту. Цю істину давить на поверхню Максим Жорін, заступник командира Третього армійського корпусу. Він упевнений: навіть натяк на передачу українських територій Росії є абсурдом. Військові не тільки хочуть миру — вони не хочуть зради своєї країни.
Жорін заявляє ясно: жодні переговори не приведуть до зворотних дій з боку агресора. Росія не відступить від своїх первісних вимог. А наші західні союзники? З усією повагою — вони не здатні змусити РФ до компромісів. Чи залежить це від нас? Тільки шляхом бою ми можемо нав’язати свої правила. І зупинка бойових дій має відбутися лише на тій полосі, де стоїмо ми, і це буде ненадовго. Кожен готуватиме картки для переможних розіграшів.
Чи можливо в Конституції дати згоду на відчуження територій? Ні. Це державна зрада, і над цим ми не можемо навіть переглядати. Безумовно — зупинятися потрібно, але й говорити про передачу хоч частини наших земель — просто нонсенс.
Ситуація на фронті визначає не тільки бойові дії, а й політику. Президент Зеленський у розмовах з США піднімає питання територій. Обговорюються варіанти: Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська області — це не просто регіони, а шматки нашої жорсткої і правдивої реальності. Лінія розмежування на момент угоди — фактично те, чого ми маємо дотримуватися.
Відмова росіян залишити Донеччину? І тут ніхто не зламався. Американці, керуючи ситуацією, стараються знайти компроміс, намагаючись створити демілітаризовану зону. Але що, якщо переговори проваляться? Ми стоїмо там, де стоїмо — війна продовжиться, або шлях до економічних зон вирішить питання. Але радикальні дії РФ — вивід військ із Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської, Харківської областей — щоб угода стала реальністю.
Це не гра, не імітація — це битва за виживання. Ми стоїмо на своїй землі, і це не зворотно.


