Президент Дональд Трамп хоче Гренландію – стратегічну національну ціль для США. У той час, як його погляди звернені на цей острів, Росія вже встигла заполонити Арктику. Моськва тримає контроль над половиною території за Полярним колом та досягає двох третин регіонального ВВП. Світ в захваті від Трампа, однак арктична гра триває десятиліттями, і Росія вже на вершечку цієї піраміди впливу.
Контроль за морською економічною зоною Арктики твердо у руках Путіна. Більше 60 великих військових об’єктів розташовано тут, сотні оборонних споруд. Тридцять з них – російські, а 36 – у країнах НАТО. Ми бачимо, як Кремль вкладав шалені ресурси в модернізацію своїх атомних підводних човнів, в той час як війна в Україні підштовхнула їх до вдосконалення військових можливостей на полярних просторах.
Після холодної війни Арктика виглядала як те місце, де Росія і Захід могли б співпрацювати. Арктична рада, створена в 1996-му, стверджувала існування спільного інтересу у питаннях біорізноманіття, клімату і прав корінних народів. Але справжня зрада сталася під час окупації Криму, коли Росію виключили з форума, а після 2022 року – знищили будь-яку можливість співпраці.
Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО 2023 року розділив Арктику на дві небезпечні зони – одна під контролем РФ, інша під контролем НАТО. Трамп, який неодноразово стверджує, що США потрібна Гренландія для захисту від агресії Росії та Китаю, переконаний: Данія не здатна захистити острів від загроз.
Китай не є арктичною країною, але відверто демонструє свій інтерес. Від “близькоарктичної держави” до ініціативи “полярного шовкового шляху” – цей гігант не відступає. Разом із Росією розпочинає патрулювання Арктики, змушуючи всіх замислитись про справжні цілі.
Але не лише безпека привертає увагу до Арктики. Кліматична криза розігріває цей регіон швидше, ніж решту світу. Досі відомі логістичні шляхи – Північний морський та Північно-Західний прохід – стали новими стратегічними воротами. Багато суден тепер проходять через них, скорочуючи час і витрати. Росія використала цю ситуацію для транспортування ресурсів у обхід санкцій.
Здається, Трамп не зупиниться. Після спроби приєднати Гренландію в плині венесуельських подій, він наполегливо стукає у двері – волею народу. Пропозиція на мільйон доларів для кожного з мешканців Гренландії здатна зламати всі стереотипи і штовхнути їх на референдум про приєднання до США.
Трамп, влада Гренландії і Данія, проти системи, проти формальностей. Чи справді ми станемо свідками нового повороту в цій арctic struggle? Справжня гра почалася.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
Polish 
English 
Ukrainian