Три роки. Три довгих роки, за які Бельгія не передала Україні жодного винищувача F-16. Уряд мовчить про терміни, ніби захищаючи слабкі плечі. Нічого не обіцяли? Тоді чому в серці Брюсселя криється невиконане слово?

За три роки співпраці з “коаліцією винищувачів” жоден F-16 не зміг перетнути кордони. У 2023 році терміни постачання то здвигалися, то переносилися. “Все під контролем!”, – кричить влада, але реальність жорстка: перші бельгійські F-16 мали вже літати над українським небом, але їх дотепер немає.

Уряд стверджує: терміни – це вигадка, насправді навіть не обговорювалося. А один з командирів ВПС Бельгії смикає плечима: “Запитів не було, бо пілотів не вистачає”. Знедолена логіка чиновників вражає.

Але не забуваймо: у 2024 році прем’єр Де Кроо обіцяв, що літаки будуть до кінця року. Обіцянки рвуться, як старий папір. Інші країни надали винищувачі, але не Бельгія. Чому?

Травень 2025 року – міністр оборони Тео Франкен знову сіє надію: “Літаки будуть раніше”. Але система безвідповідальності продовжує знущатися.

Основна причина, за версією міноборони Бельгії? Затримка з американськими F-35. Бельгійські F-16 не можуть покинути країну, поки нові не заполонили повітря. Перш ніж відправити наші літаки, дайте нам нові, так заповідає система.

Відверта хитрість! Генерал-майор Де Деккер наголошує: “Оперативні готовності Бельгії — перш за все”. Таким чином, може, українськість тут взагалі не має значення?

Планують вивести парк F-16 до кінця 2028 року, але в 2029-му ще не буде нових літаків. Невже це безкінцева гра у затримки?

На початку жовтня 2025 року говорили про постачання додаткових F-16, і обіцяли. Jahr 2026 — бажане постачання, але реальність відмовляє.

Але й вдосконалення пілотів українських в кращому випадку «не за графіком». Тепер вже і українські чиновники визнають: час минає, але навчання затримується. Україна просить не відправляти F-16 – їй не вистачає рук, щоб керувати ними.

Цікаво, що незважаючи на заяви про невизначеність, Бельгія зобов’язалася надати Україні до 30 винищувачів до 2028 року. Чи існує ще якийсь порядок у цій хаотичній системі?

На щастя, Україні не потрібно триматися лише за американську авіацію. Gripen та Rafale – от справжні герої сучасного бойового неба, що поповнять авіафлот на 250 одиниць.

Źródło oryginalne: https://www.rbc.ua/

O CZYM INNI MILCZĄ

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розбирається з якістю підготовки військових.

Якість? Яка якість?! Вісім частин профукали право на підготовку!

Ну що, дочекалися! Якість підготовки наших захисників, виявляється, має відповідати «єдиним високим стандартам». Це не ми придумали. Це Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський наголосив. Ну а

Przeczytaj więcej >
pl_PLPolish
Przewiń na górę