Трамп заблокував Нетаньягу: Іран отримав відстрочку від бомб

Ізраїльський прем’єр Біньямін Нетаньягу знову хотів “погратися” у велику війну. Мета — Іран. На початку цього місяця він наказав своїм військовим: плануйте масштабний наступ. Але, як це часто буває, хтось втрутився. Цього разу — Дональд Трамп, тодішній президент США. І все, плани пішли шкереберть.

Як засвітили у Financial Times, посилаючись на трьох “обізнаних” співрозмовників, Трамп просто сказав “Ні!”. Ізраїль, звісно, образився. Але куди діватися? Заплановані удари так і не відбулися.

Трамп обірвав Нетаньягу: “Не на часі!”

За даними FT, Ізраїль виношував ідею відновити масовані бомбардування Ірану саме на вихідних 10—11 жовтня. Під прицілом були електростанції, ядерні об’єкти, інша інфраструктура іранського режиму. Здавалося б, усе готово. Але операцію скасували. Чому? Бо Дональд Трамп, тодішній президент Сполучених Штатів, не бажав нової війни перед проміжними виборами до Конгресу США 3 листопада. Ну, хто б сумнівався. Політика, вона така.

Попри це, Трамп та прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу продовжують погрожувати новими ударами. Джерела FT шепочуть: ці удари можуть бути навіть інтенсивнішими за попередню спільну операцію США та Ізраїлю проти Ірану. Залякують, значить.

Візит “наглядачів” та нові списки смерті

Міністр оборони США Піт Гегсет 19 жовтня прилетів до Ізраїлю. І що ж? Ізраїльські посадовці, звісно, не гаяли часу. Вони представили “оновлений список цілей” в Ірані. І тут найцікавіше: туди ввійшли навіть об’єкти цивільної інфраструктури. Молодці, що тут скажеш. Хоча у Білому домі відразу заявили: США не чіпатимуть Іран до проміжних виборів. Знову вибори. Джерела FT припускають: може, Ізраїль просто хотів посилити тиск на Тегеран під час переговорів? Хитро, але не спрацювало.

На тлі цієї “загрози” ЦАХАЛ, Армія оборони Ізраїлю, посилив бойову готовність. Скасували навіть відпустки військових. До чого? До парламентських виборів в Ізраїлі 27 жовтня. Знову вибори. Скрізь вибори.

Раніше Axios повідомляв, що Трамп і Нетаньягу вже обговорювали відновлення масштабних бойових дій проти Ірану. Звісно, до виборів в обох країнах. Але один американський чиновник, коментуючи для FT, все заперечив. Зручно, правда?

Хто кого бомбив: коротка історія “дружби”

Зранку 28 лютого США та Ізраїль таки почали атакувати Іран. Тоді загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї. І майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців. Ефектно.

Іран, звісно, “відповів”. Почав обстрілювати арабські країни з американськими базами та сам Ізраїль. А ще, через цю “веселуху”, зупинився рух танкерів Ормузькою протокою. Це вузький морський коридор, що з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Через нього йшла майже п’ята частина світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня. Результат? Різкий стрибок цін. Хто б міг подумати?

Сторони кілька разів домовлялися про перемир’я. Востаннє — 18 червня. США та Іран тоді підписали меморандум про взаєморозуміння. Зобов’язалися 60 днів не битися. Але вже 8 липня знову обмінялися ударами. Іран вдарив по суднах в Ормузькій протоці, США — по іранських цілях. Нічого нового.

Відтоді обміни ударами стали звичкою. У середині вересня WSJ писав: радники Трампа припускають, що війна з Іраном може тривати аж до кінця його президентського терміну. А що, так можна було?