Російські війська безжально націлюються на автобуси та маршрутки в години пік. Державні установи стають мішенями в робочий час. Нікополь, місто на березі Дніпра, знову під атаками. Війна ведеться не лише на фронті, а й серед цивільного населення.
Президент Володимир Зеленський говорить про справжнє “сафарі” на людей, де жертви не мають жодної можливості захистити себе. Як виявилось, росіяни не знають про поняття “досить”. Вони атакують скупчення народу на ринках, зупинках. Це не просто удари – це методичний геноцид, спланований терор.
4 квітня о десятій ранку безпілотник ворога розчавив п’ять життів на ринку. 28 людей було поранено. Сьогодні ж, 7 квітня, в результаті атаки на маршрутку загинули четверо, 16 зазнали поранень, серед них важкі випадки. Чому? Тому що вони просто їхали на роботу, як звичайні люди.
Це жорстокість з боку росіян. Безвідповідальність відчувається в повітрі. Їхня зухвалість не знає меж. Після обіду вони знову вдарили, на цей раз по мікроавтобусу в Нікопольському районі. П’ятеро поранених – жінка та четверо чоловіків. Кому це цікаво? Нікого не цікавить.
У Херсоні люди також під обстрілом. Ситуація – жахлива. Президент закликає до дій, але кому це потрібно? Коли росіяни безрозсудно продовжують терор, а світ дивиться в бік, відводячи погляд від правди.
Сьогодні вранці атака на невинних продовжилась. Будівля Прилуцької міської ради та державна податкова інспекція стали мішенню. Серед людей безвинні жертви. Пожежі, поранені… А що далі? Як довго ми будемо переживати це пекло?
Сили оборони збивають дрони, але це не зупиняє цю безбашену атаку. Хтось намагається пом’якшити санкції проти Росії, намагається закрити очі на дійсний стан речей. Власним народом не можна гратися.
Ця війна – не просто битва з ворогом. Це боротьба за правду, за незалежність. Це сутичка проти системи, яка прагне знищити нас. Ні, ми не здамося. Вони не можуть нас зламати.
Źródło oryginalne: https://ua.korrespondent.net/
Polish 
Ukrainian 
English