Кароль Навроцький не збирається мовчати, коли вищу відзнаку Польщі, Орден Білого Орла, ганьблять самі ж її володарі. Президент України Володимир Зеленський, нагороджений цією честю за “заслуги у зміцненні дружби між Україною та Польщею”, сам же перетворив її на фарс. Його рішення присвоїти Окремому центру спеціальних операцій “Північ” ЗСУ ім’я “Героїв УПА” – це удар у лице історичній правді, це зрада здорового глузду і виклик усім, хто шанує пам’ять загиблих під час кривавих баталій минулого.
Навроцький не тільки голосно заявив про ініціативу позбавлення Зеленського цього ордена, а й кинув виклик системі з глибин капітули Ордена, де 8 червня розглянуть це питання. Він підкреслює: глорифікація ОУН-УПА – це не патріотизм, а насіння брехні, яке дає ґрунт російській пропаганді. Зрадити правду – означає піддатися колаборації з ворогом, який розкручує цю деструкцію. Польща стоїть на стороні України у війні проти російського агресора, але такою ціною не може будуватися жодна дружба між народами.
“Україна не готова бути частиною європейської родини”, – каже Навроцький без обережності, називаючи моральний провал Зеленського й неспроможність відірватися від сумнівних героїв. Це не брехлива гра в дипломатію, а вияв честолюбства і відповідальності. Прем’єр Польщі Дональд Туск підхоплює цю думку, кличучи до розуму — сваритися через минуле означає втратити майбутнє. Зеленський має це нарешті усвідомити, поки не пізно.
Рішення Зеленського вручає “імена Героїв УПА” Збройним силам України через офіційний указ 27 травня – це не випадковий акт, а символічний кайдан на шию відносин України й Польщі. Указ вшановує “зразкове виконання завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України”, але компроміс із історично спірною ідеологією – це не сила, а слабкість. Хіба можна міряти справжню стійкість силою патетики замість реальної честі?
Нагорода, вручена Зеленському весною 2023 року у Варшаві Анджеєм Дудою, була відзначена за “поглиблення відносин” і “захист прав людини”. Тепер вона перетворюється на підакцизне поле політичних ігор, де правда брутально топчеться ногами політичної кон’юнктури та історичних провокацій. Польща стоїть на сторожі не лише безпеки, а й історичної правди, і вона не дозволить, щоб роль партнера в цій війні була спаплюжена потугами сумнівних героїв з минулого.
Політика – це не шоу. Це війна за справжнє, за пам’ять, за майбутнє. І тут факт на боці Польщі, що не готова миритися з маренням про “героїв”, які дали ворогу інструмент для розколу та дестабілізації. Системі можна протистояти лише тоді, коли ми не зраджуємо себе, а не прикриваємося прикормленою патетикою. Зеленському час обрати сторону – з нами чи з міражами, що руйнують державу ізсередини.
Polish 
Ukrainian 
English