Сили проти безсилля

Росія продовжує зневажливо крутити носом у біді українського народу, але не варто забувати – наші партнери достатньо сильні, щоб цей носик відкрутити. Президент Зеленський заявляє: американці вже ведуть перемовини з росіянами. Обговорюють різні варіанти мирного врегулювання. Але поки Москва ставить палиці в колеса, українці не згодні на компроміси. Партнери – це не просто слова, особливо деякі з них. Силу не можна ігнорувати. І рішучість – наша друга шкура.

Не варто забувати, що контроль над окупованими територіями – це ключ. Росія намагається маніпулювати, однак питання територій має вирішувати лише народ України. Це може бути референдум або вибори. Ніхто, крім нас, не може вирішити, куди йти далі.

Дональд Трамп, президент США, не сидів склавши руки. У довгій розмові з Путіним вони детально обговорили 20 пунктів мирного плану. Готовність до перемир’я – чекаємо, але з обережністю: українська сторона знає, що все це може бути турбулентним.

Відразу після розмови Лавров обстрілює звинуваченнями: Україна начебто атакувала резиденцію Путіна. Хитра гра для спроби зірвати мирні прогнози. Але чого можна очікувати від агресора? В Парижі нарешті почалися важливі переговори – гарантії безпеки для України. Союзники готові взяти на себе зобов’язання. Пропозиція Паризької угоди вже не за горами.

Ми маємо реальні кроки, але все залежить від Росії. Вона не підтверджує готовність виконувати мирні домовленості. Франція і Німеччина висловлюють намір відправити свої війська, але Німеччина обирає обережність без зобов’язань. Бельгія готова надати авіацію та флот. Але це лише слова? Час покаже.

Зараз ми стоїмо на межі. Сили проти безсилля. Час для дій, момент для рішучості. Безвідповідальність агресора більше не буде мати влади. Ми знаємо свою правду і готові боротися за неї.