Морські бандити: Кремль знову топить цивільних, світ — мовчить

У Кремлі знову відзначилися. 17 вересня російські окупанти навмисно вдарили дроном по мирному судну під прапором Танзанії. Судно прямувало до українського порту. Результат «операції» – загиблий капітан, троє членів екіпажу поранені. Браво, герої!

Як засвітили у nv.ua, Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України вже підтвердило: Росія планомірно знищує наші порти, інфраструктуру та цивільні кораблі. Створює, бачте, загрозу для всіх і кожного у Чорному морі. А світ, звичайно ж, чекає «належної реакції». Скільки ще чекатимемо?

Чорноморський терор: хроніка безкарності

Повна картина морського свавілля від Москви. Затамуйте подих:

• Ще у липні 2026 року росіяни «піднатиснули» на порти та цивільний флот України.
• Тоді ж судно Golden Leo пішло на дно з 10 людьми. Танкер Gas Lisbon та балкер Golden Rose теж отримали своє.
• Наслідки: власники суден тепер оминають Одеські порти десятою дорогою. У серпні обстріли продовжилися.
• Міністр аграрної політики України Тарас Висоцький не приховує: з 22 липня
• Президент України Володимир Зеленський 24 серпня
• За липень Україна нарахувала 35 атак на судна у портах, 22 – на судна в морі, 67 – по інфраструктурі. За оцінкою Bloomberg, це може «коштувати» Україні до 2% ВВП. Копійки, так?

Короткий екскурс в історію «дипломатії»

• 13 серпня Україна через третіх осіб пропонувала Росії перемир’я. Щоб ті не чіпали цивільні об’єкти.
• 14 серпня речниця МЗС РФ Марія Захарова впевнено заявила: ніяких Чорноморських ініціатив, ніяких припинень вогню. Навіщо, коли можна стріляти?
• 31 серпня Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара вже має план. План для зерна. Сконтактували з Україною та Росією.
• 4 вересня Зеленський знову обіцяв «рішення для безпечного експорту».
• 9 вересня російські дрони атакували вантажне судно TEDY. Результат: двоє азербайджанців загинули, двоє поранені. Знову.

Світ дивиться. Світ засуджує. Світ готує «рішення». А Росія просто стріляє. Знову і знову. Навіщо тоді ця метушня, якщо кораблі знову під обстрілом, а капітани гинуть? Може, пора вже не «висловлювати занепокоєння», а нарешті дати по зубах?