Усі за одного, чи один за всіх? Як там президент Володимир Зеленський пояснив Sky News: далекобійні удари – не сольна партія. А колективні потуги.
За його словами, колишній міністр оборони Михайло Федоров та ексголовком ЗСУ Олександр Сирський це визнають. Хоча президент їх нібито поважає. Нібито.
Зеленський уточнив: операції “глибокого удару” – це праця цілої зграї. Спецслужби, розвідка, солдати. Всі разом.
А якщо ви хочете знати головне, то ось: Насамперед це воїн, це солдат
, – так вважає президент. Без солдата, каже, дрони не врятують. Ворог пролізе, а ви втратите все: і села, і міста. Зрозуміло?
Кадрові ігрища: «Михайло, виходь!»
Зеленський натякнув: йому не до суперечок. Нема часу. Вони, мовляв, лише заважають воєнній стратегії. А що там про повернення Федорова? Ні слова прямої відповіді.
Але ж це не зупиняє народ. У Києві та по інших містах пройшло аж 10 масових протестів проти відставки Федорова. Люди вимагали повернути його у крісло міністра. І звільнити Сирського. Завжди є ті, хто чимось незадоволений.
Театр абсурду: хто кого не терпить?
- З протести тривали. Вимоги ті самі: Федорова назад, Сирського геть.
- Зеленський визнав: Федоров і Сирський не знайшли спільної мови. Проблеми були: на фронті, у бригадах, з мобілізацією. Ну так буває, що керівники не можуть порозумітися.
- Президент запропонував парламенту призначити Євгенія Хмару. Він тимчасово виконуватиме обов’язки міністра оборони.
- А генерал-майор Михайло Драпатий став головнокомандувачем ЗСУ. Сирського таки звільнили. Ну, хоч когось прислухали.
- За інформацією УП, Федорову пропонували інші посади. Наприклад, віцепрем’єра з технологій. Але він не хоче. Каже, не розуміє, за що його взагалі прибрали з Міноборони.
- Ветеран Дмитро Козятинський анонсував із безстроковий протест. З вимогою повернути Федорова. Бо ж чому б і ні?
Ось така вона, наша влада. Щоразу нові обличчя, старі проблеми. А удари, як бачимо, — справа колективу. І кому це потрібен “єдиний лідер”?
Polish 
Ukrainian 
English